......Тобто перевірка Позивача проведена Відповідачем лише на підставі направлення на перевірку № 210 від 17.03.2009р., яке оформлено неналежним чином, а саме, без зазначення підстав її проведення –є незаконною та безпідставною, оскільки проведена а ні в межах кримінальної справи, а ні в межах заведеної оперативно-розшукової справи –отже її проведення є неправомірним, а результати її –акту перевірки відповідно є протиправними та теж нечинними. За таких обставин, вважають, що направлення на перевірку № 210 від 17.03.2009р. на бланку № 05007 та акт перевірки від 21.04.09р. б/н є нечинними, а дії працівників Управлінням ДСБЕЗ ГУМВС України в Харківській області, щодо проведення такої перевірки –є протиправними та незаконними......
....Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міліцію»міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції.
У відповідності до п. 24 ст. 11 Закону України «Про міліцію»міліція для виконання своїх обов'язків має право вимагати від керівників підприємств, установ і організацій пояснення по фактах порушення законодавства, перевірка якого віднесена до компетенції міліції, а також у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України, проводити перевірки по фактах порушення законодавства, контроль за додержанням якого віднесено до компетенції міліції, вимагати проведення інвентаризацій і ревізій відповідних сфер фінансово-господарської діяльності.
Суд вважає за необхідне зазначити, що зазначено вище порядку на теперішній час не існує. .......
....Відповідно до ч. 5 п. 1, 3, 5, 8 Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю Затвердженого Постановою КМ України № 510 від 05.07.93 р. Підрозділи Державної служби боротьби з економічною злочинністю користуються правами, передбаченими законами України "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінально-процесуальним кодексом. Зокрема, за наявності даних про порушення законодавства, що регулює фінансову, господарську та іншу підприємницьку діяльність, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність, працівники Державної служби боротьби з економічною злочинністю мають право зокрема вимагати обов'язкового проведення перевірок, інвентаризацій та ревізій виробничої та фінансової діяльності підприємств перевіряти на підприємствах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси, інші документи, залучати для здійснення ревізій і перевірок працівників фахівців відповідних міністерств.
У відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про оперативно – розшукову діяльність»від 18.02.1992 року (із змінами та доповненнями) підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про: злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами; осіб, які готують або вчинили злочин; осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання тощо.Згідно п. 3, 4 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право: порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні; ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, вивчати їх, за рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виготовляти копії з таких документів, за вимогою керівників підприємств, установ та організацій - виключно на території таких підприємств, установ та організацій, а з дозволу суду - витребувати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення у встановленому порядку. ....
....До теперішнього часу Кабінетом Міністрів України порядок проведення перевірки робітниками міліції по фактам порушення законодавства не встановлено....
....Згідно Указу Президента України N 493/92, 03.10.1992 року «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснює –Міністерство юстиції України. Нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 1110 від 11.11.2006 року згідно, якого видано робітникам міліції направлення на перевірку, не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, а значить не набув чинності.
Також відповідно до п.8 Указу Президента України від 23 липня 1998 року N 817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»установлено, що нормативно-правові акти контролюючих органів, які регламентують порядок проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності, погоджуються з Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва. Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 1110 від 11.11.2006 року не був погоджений з Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва.
А згідно ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта
Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином суд приходить до висновку, що проведення перевірки у спосіб не встановлений Законом та всупереч Конституції України не є законним та обґрунтованим. ...
Это цитата из Постанови
