Дмитро Видолоб: час для страйків і мітингів пройшов. У «плач Ярославни» про знищення ювелірної галузі ніхто вже не вірить. У нас є всі важелі впливу на ситуацію, але потрібне належне фінансування.
Президент Союзу ювелірів України Дмитро Видолоб на Зборах учасників ювелірного ринку в м. Києві висловив думку, що ювелірам недоцільно оголошувати страйки або проводити мітинги, домагаючись перегляду 10%-го збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з ювелірних виробів та відхилення так званих «бурштинових» законопроектів №4462 та №4466.
«Коли було треба страйкувати, зупиняти виробництво та відмовлятися від подання ювелірних виробів на клеймування, для більшості виготовлювачів збереження власних часток ринку виявилося більш важливим, ніж вирішення спільної проблеми. Якби у першому-другому кварталі минулого року ювеліри оголосили загальний страйк і продемонстрували «нульові» показники бюджетних надходжень збору, ми б однозначно домоглися прийняття нашого законопроекту №1910 в цілому, як Закону, ще до липня 2015 року», - підкреслив він.
Час для страйків і мітингів пройшов, і до них ніхто серйозно не поставиться. По-перше, тому що вже занадто пізно, оскільки суми збору, сплаченого до бюджету в 2015 році в розмірі 211,7 млн грн. та у першому кварталі 2016 року – 67,4 млн грн., свідчать про платоспроможність ювелірної галузі. Ювеліри виконали показник бюджетних надходжень у минулому році на 95,4%. У першому кварталі 2016 року суми бюджетних надходжень від сплати збору зросли на понад 38% порівняно з аналогічним періодом минулого року. «В державі зараз вже ніхто не вірить «плачам Ярославни» про знищення ювелірної галузі. Всі працюють, подають ювелірні вироби на клеймування та сплачують збір», - резюмував Дмитро Видолоб.
По-друге, як наголошували учасники Зборів, страйки не будуть ефективними, оскільки в галузі є доволі велика кількість штрейкбрехерів, які не припинять роботу та продовжать подавати ювелірні вироби на клеймування, сплачуючи 10%-й збір.
В Європі та в усьому цивілізованому світі бізнес вирішує всі питання з державними органами через профільні асоціації. Всі представники тих чи інших галузей є членами відповідних асоціацій.
Союз ювелірів України є галузевою асоціацією, яка за 11 років довела свою високу ефективність у справі захисту прав та законних інтересів учасників ювелірного ринку.
За даними Мінфіну в Україні налічується 3135 учасників ювелірного ринку – виготовлювачів та торговців. Серед них «живих» платників податків, які подають податкову звітність до органів ДФС, налічується 2916. Номінально до складу Союзу ювелірів входять близько 850 суб`єктів господарювання. Багато асоційованих членів СЮУ були присутні на Зборах, але в залі – лише четверо, які стабільно сплачують членські внески, розмір яких у 2016 році становить еквівалент 369 доларів США у національній валюті.
«Ми могли би гарантувати кожному з Вас, що при належному фінансуванні, якби кожен з «живих», активних учасників ювелірного ринку перераховував би хоча би по 350 доларів членських та добровільних внесків, всі би спокійно працювали, без нервів і невизначеності - ми би спочатку інформували громадськість про виникнення проблеми, про те, що ми її вирішуємо, а потім лише звітували б про її успішне усунення. У нас є представництво у вищих державних органах, є всі необхідні важелі впливу на розвиток ситуації. Потрібне тільки належне фінансування», - заявив Дмитро Видолоб.
Він також звернув увагу учасників Зборів, що в усьому світі лобізм базується на фінансуванні та нагадав слова Олександри Кужель, сказані ще 18 років тому: «За закон треба платити… Парадокс: ми хочемо приймати гарні закони, але не платимо людям, які їх пишуть. Безкоштовно фахівці не працюють, і, взагалі, безкоштовним буває лише сир у мишоловці». Платити треба як за те, щоби були гарні закони, так і за те, щоби не було поганих законів.
Довідково: Союз ювелірів України має представництво у складі робочої групи Верховної Ради України з напрацювання пропозицій щодо врегулювання видобутку бурштину, Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, Громадської ради при Державній фіскальній службі України, Громадської ради при Державній регуляторній службі України.