У березні 2023 року Союзом ювелірів України були опубліковані перші результати дослідження тенденцій в ювелірній галузі України за 9 років у період 2014-2022 р.р. Це було перше подібне дослідження, що проводиться після 2014 року. До того часу актуальну статистичну інформацію про стан і тенденції розвитку ювелірної галузі публікувала ліквідована урядом Державна пробірна служба.

Почнемо з аналізу найбільш загальних тенденцій, а далі буде більше.

Наразі підмічаємо.

1. Пацієнт скоріше живий, аніж мертвий - це про ювелірну галузь України з додаванням «поки що». Тренд щодо обсягів клеймування ювелірних виробів як за кількістю, так і за масою зрозумілий без зайвих слів. Проте, динаміку обсягів клеймування золотих виробів можна порівняти з заходом літака після аварії на м`яку посадку. А срібних - зі зривом літака у піке після невдалих спроб відновлення нормального польоту.

2. Не варто сприймати на перший погляд як позитивний чинник поступове зростання у 2019-2022 роках частки ювелірних виробів з золота у порівнянні зі срібними виробами. Насправді це дуже небезпечний показник, пов`язаний з різким скороченням обсягів клеймування останніх.

2. Не варто сприймати на перший погляд як позитивний чинник поступове зростання у 2019-2022 роках частки ювелірних виробів з золота у порівнянні зі срібними виробами. Насправді це дуже небезпечний показник, пов`язаний з різким скороченням обсягів клеймування останніх.

3. Якщо поступове зменшення середньої маси ювелірних виробів з золота - це переважно про залежність попиту на них від платоспроможності споживачів, то відносно стабільна середня маса виробів зі срібла при різкому падінні обсягів - це насамперед про падіння споживчого інтересу до них. А як щодо інтересу до ювелірних виробів взагалі? Треба розбиратися глибше.

4. Ніщо так вбивче не впливає на скорочення кількості суб`єктів господарювання - виготовлювачів ювелірних виробів, як тривала 9-річна війна росії проти України, як зовнішній чинник, та запровадження з 1 січня 2015 року 10%-го авансового збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при поданні ювелірних виробів на клеймування державним пробірним клеймом, як внутрішній чинник. Останнє підтверджується різким падінням обсягів подання ювелірних виробів з золота на клеймування у 2015 році порівняно з 2014 роком - у 2,6 рази за кількістю та у 3,2 рази за масою без подальшого істотного відновлення до цього часу.

5. Чи може бути джерелом достовірної та надійної інформації про кількість активних операторів ювелірного ринку реєстр суб`єктів господарювання, що здійснюють операції з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням, який ведеться Міністерством фінансів України? За даними Мінфіну, до реєстру внесено суб`єктів господарювання:

- станом на 07.03.2023 р. - 4500;
- станом на 01.01.2023 р. - 4491;
- станом на 01.01.2022 р. - 4436
- станом на 09.06.2021 р. - 4380;
- станом на 01.01.2021 р. - 4314;
- станом на 2020 рік - 4156;
- станом на 2019 рік - 3845;
- станом на 2018 рік - 3545.

Тобто, досі зберігається тенденція до збільшення кількості активних операторів ринку? І це при зменшенні на 36,6% тільки за останній рік кількості виготовлювачів? Аж не віриться у таке! Імовірно, багато суб`єктів господарювання при призупиненні або припиненні діяльності на ювелірному ринку забувають або не вважають за потрібне подавати Мінфіну відповідні заяви про внесення змін до реєстру, адже за це жодних штрафів немає. За весь період ведення реєстру з 2013 року по 07.03.2023 виключено із реєстру лише 586 суб’єктів господарювання - операторів ювелірного ринку. Ми не маємо підстав сумніватися у точності наведених вище даних реєстру Мінфіну. Проте, сам реєстр, як джерело достовірної та надійної інформації про кількість активних операторів ювелірного ринку, ставимо під сумнів.