Решения апелляционных судов

[valerchik]

В данной теме предлагаю разместить именно текст апелляций для простоты чтения, понимая и возможности использования ссылок на них.

Головуючий суду І інстанції - Галатіна О.О.
Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

Україна
ДОНЕЦЬКпЙ АПЕЛЯЦІЙНпЙ АДМІНІСТРАТпВНпЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
07 травня 2012 року   справа № ……..
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, буд. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії судців :
головуючий суддя:   Яковенко М.М.
судді:   Ханова Р.Ф., Гайдар A.B.
при секретарі судового засідання   Манаєві М.В.
за участю: позивача
представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової
інспекції у Ленінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби на
постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року у справі
№…… за позовом фізичної особи-підприємця ……. до Державної податкової інспекції у  Ленінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування рішення про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку від 02 лютого 2012 року за № 3236/к/17-113-12 та зобов'язання видати свідоцтво платника єдиного податку, -

ВСТАНОВпВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року позов фізичної особи-підприємця
Скасоване рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку викладене у листі від 2 лютого 2012 року № 3236/К/17-113-12.
Зобов'язало відповідача видати фізичній особі-підприємцю свідоцтво платника єдиного податку згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (а.с.35, 36-38).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у Ленінському районі м.Донецька) звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, про відмову у задоволенні вимог позивача (а.с.40-41). В обґрунтування вказує на неправильне правозастосування положень статті 291 ПК України, норм Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 18.11.1997 року «637/97-ЗР (надалі-Закон №637).
Позивач в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Просив постанову суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Надав письмові заперечення.
Представник відповідача-апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати, у задоволені позову відмовити.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення : наступних підстав.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, що позивача зареєстровано у якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційний номер , місцезнаходження:
23.01.2012 року позивач звернувся до відповідача із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування та зазначенням у якості видів діяльності: - 52.48.2 роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами, 52.48.9 роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не включеними до інших угруповань (а.с.7) Зазначена заява зареєстрована у відповідача 24.01.2012 року.
На зазначену заяву відповідачем надана відповідь від 02.02.2012р. № 3236/К/17-113-12, якою позивача повідомлено про відсутність підстав у ДПІ у Ленінському районі м. Донецька у видачі свідоцтва платника єдиного податку. Із вказаної відповіді вбачається, що підставою для прийняття такого рішення стало здійснення позивачем роздрібної торгівлі ювелірними виробами, що на думку податкового органу не дозволяє позивачу бути платником єдиного податку згідно з пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України. Крім того, відповідач посилається на терміни "дорогоцінні метали"та "дорогоцінне каміння", що наведені в Законі України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними". Інших підстав для відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку відповідачем у відповіді від 25.01.2012р. № 2726/10-17-414 не зазначено, (а.с.9).
Колегія суддів зазначає, що зазначена письмова відповідь є формою рішення суб'єкта владних повноважень з реалізації своїх владних управлінських функцій в сфері застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, безпосередньо щодо відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку, що відповідає положенням п.299.8 ст.299 ПК України.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, врегульоване Розділом ХІУ Спеціальний податковий режим Главою 1 Податкового кодексу України.
Підстави для прийняття рішення органом державної податкової служби про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку встановлено п.299.9 ст.299 ПК України, одним із пунктом якої є п.1 п.299.9 ст.299 ПК України, безпосередньо невідповідність суб'єкта господарювання вимогам ст.291 ПК України.
Колегія суддів зазначає, що підстави, які унеможливлюють наявність права суб'єкта господарювання перебувати на спрощеній системі оподаткування та як правило мати свідоцтво платника єдиного податку визначені в п.291.5 ст.291 ПК України, при чому, як вбачається з рішення податкового органу про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку, такою підставою визначено п.4 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України, якою визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
В даному випадку спору між сторонами щодо обставин справи не має. Спір виник між сторонами з приводу правозастосування положень податкового законодавства, безпосередньо п.4 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України, що нерозривно пов'язане з видом господарської діяльності позивача.
У ПК України поняття "видобуток, виробництво, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння" не визначено. Терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (ст. 5 Кодексу).
Законом, який визначає правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними, є Закон України від 18 листопада 1997 року N 637/97-ВР "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" (далі - Закон N 637).
Статтею першою наведенні відповідні поняття, які визначаються під час застосуванні положень цього закону.
Поняття "вироби з дорогоцінного металу" визначено в Інструкції про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 N 244 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 25.03.2004 року за N 369/8968.
Так, виріб з дорогоцінного металу - це будь-який ювелірний (побутовий) виріб, виготовлений зі сплавів дорогоцінних металів (золота, срібла, платини, паладію), який використовується як прикраса або предмет побуту.
Крім того, пунктом 2 ст. 4 Закону N 637 визначено, що всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, що займаються операціями з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, ювелірними виробами з них, проводять їх облік за встановленими формами і подають статистичну звітність. Оперативний облік видобутку, переробки, переміщення дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ювелірних виробів з них ведеться суб'єктами підприємницької діяльності окремо за кожним видом операції з урахуванням технології, виду утворених відходів та виробничих втрат. Особливості обліку дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння визначаються Міністерством фінансів України.
Виходячи з правового змісту положень пунктам 2 ст.4 Закону №637, Інструкції №244, колегія суддів зазначає, що законодавством розрізняються між собою особи господарювання, які здійснюють операції з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, так і осіб, які здійснюють операції з ювелірними виробами, при чому під операціями слід розуміти як видобуток, виробництво, так і реалізацію. Тобто законодавством встановлена різниця між об'єктами визначення, в залежності від якого, встановлюється право суб'єкта господарювання перебути на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку. З одного боку це діяльність пов'язана з операціями з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, з іншого боку це операції пов'язані з ювелірними виробами.
Позивач у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування заявила про свій вид діяльності, що пов'язаний з роздрібною торгівлею годинниками та ювелірними виробами, що відповідає КВЕД 52.48.2.

[valerchik]

В межах спірних правовідносин, такий обов'язок позивача, як суб'єкта господарювання, встановлений п.298.3 ст.298 ПК України, а саме в п.п.5 зазначено, що обрані фізичною особою - підприємцем види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005, у разі здійснення виробництва - також види товару (продукції"), що нею виробляються.
Згідно із КВЕД ДК 009:2005 діяльність щодо видобутку дорогоцінних металів належить до підкласу 13.20.0 «Добування руд інших кольорових металів», а діяльність щодо видобутку дорогоцінного каміння - до підкласу 14.50.0 «Інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань».
Діяльність щодо виробництва дорогоцінних металів належить до підкласу 27.41.0, що включає виробництво та афінаж необроблених дорогоцінних металів: золота, срібла, платини тощо; виробництво сплавів з дорогоцінних металів; виробництво напівфабрикатів з дорогоцінних металів; нанесення покриття з срібла на недорогоцінні метали; нанесення покриття з золота на недорогоцінні метали та срібло; нанесення покриття з платини або металів платинової групи на золото, срібло та недорогоцінні метали. При цьому, цей підклас не включає:
виробництво годинникових корпусів з дорогоцінних металів (клас 33.50);
виробництво ювелірних виробів з дорогоцінних металів (клас 36.22).
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що жоден із зазначених видів цільності не містить робіт, які б включали або були б пов'язані з виготовленням ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням. Зазначені види діяльності не передбачають наявність як результату їх провадження кінцевого продукту (товару у вигляді ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, що можуть бути реалізовані.
Щодо сфери торгівлі ювелірними виробами з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням у КВЕД ДК 009:2005 визначені:
-   підклас 51.47.9 "Оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, н. в. і. г.". Цей підклас включає:
-   оптову торгівлю неелектричними музичними інструментами та нотами, фотографічними та оптичними товарами, іграми та іграшками, годинниками, ювелірними виробами, спортивними товарами, велосипедами, їх частинами та належностями, виробами зі шкіри та дорожніми належностями, іншими непродовольчими товарами споживчого призначення;
-   підклас 51.52.4 "Оптова торгівля золотом та іншими дорогоцінними металами";
-   підклас 51.56.0 "Оптова торгівля іншими проміжними продуктами", що включає оптову торгівлю коштовним камінням;
-   підклас 52.12.0 "Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту". Цей підклас включає:
роздрібну торгівлю в універсальних магазинах широким асортиментом товарів без переваги продовольчих товарів: одягом, меблями, побутовими електротоварами, залізними виробами, косметичними товарами, ювелірними виробами, іграшками, спортивними товарами тощо;
підклас 52.48.2 «Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами».
Колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції, що положеннями Податкового кодексу України не встановлено обмежень на застосування спрощеної системи оподаткування суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність з виготовлення та реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінних камінь.
Як зазначалось вище, зі змісту ч. 2 ст. 4 та також ст. 22 Закону №637 вбачається, що законодавець розмежує операції дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення, напівдорогоцінним камінням та операції з ювелірними виробами з них. Колегія суддів зазначає, що в п.4 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України мова йде лише про реалізацію дорогоцінних металів, дорогоцінних камінь, у тому числі органогенного утворення. Операції з виробами із дорогоцінних металів (ювелірними виробами), Податковим кодексом України не визначені. Діяльність позивача пов'язана саме з роздрібною реалізацією саме виробів, складовою яких є наявність дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння. Здійснення реалізації дорогоцінних металів, дорогоцінних камінь та здійснення реалізації виробів, складовою яких є дорогоцінні метали, дорогоцінні каміння не є тотожними поняттями, мають різне смислове та правове навантаження, проводити таке ототожнення та визначати реалізацію так виробів, як таке, що підпадає під п..4 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України є безпідставним.
На підставі системного аналізу, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що достатніми умовами для застосування спрощеної системи оподаткування відповідно до положень Податкового кодексу України, є здійснення роздрібної торгівлі ювелірними виробами. При цьому, про такі види діяльності фізична особа - підприємець зазначає у заяві при обранні спрощеної системи оподаткування.
Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку, згідно якого в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чото є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
У відповідності до пп. 56.21 ст. 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивач при здійсненні нею оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами має право обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та зареєструватися платниками єдиного податку відповідно до норм Податкового кодексу України.
Колегія суддів вважає, що положення п.п.4 п.п.291.5.1. п.291.5 ст.291 ПК України підлягають застосуванню та розповсюджуються виключно на суб'єктів господарювання, вид діяльності яких пов'язаний по видобутку, виробництві та реалізації дорогоцінних металів і каміння у межах такого виду діяльності, і не пов'язане з роздрібною торгівлею годинниками або вже готовими ювелірними виробами, як товар, що утримує в собі дорогоцінні метали або каміння, до кінцевого покупця.
Відмова відповідача у видачі свідоцтва платника єдиного податку, викладена у наданій позивачу відповіді від 02 лютого 2012 року, є необґрунтованою та такою, що суперечить законодавству.
В зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.
Таким чином, судова колегія вважає, що судове рішення ухвалене суддею суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте з додержанням норм процесуального права, а тому залипає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211. 212. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛпВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року у справі №2а/0570/2644/2012 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 07 травня 2012 року. Ухвала у повному обсязі виготовлена 08 травня 2012 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів - з дня складення у повному обсязі.

[valerchik]

Справа №33/0190/443/2011 Категорія ст. 164 ч. 1 КУпАП
Суддя в І інстанції Прищепа О.І Доповідач Дєдєєв Ю.С.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНп
17 квітня 2012 року м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Дєдєсв ІО.С. за участю --------------- розглянувши адміністративну справу за її апеляційною скаргою па постанову Ялтинського міського суду ЛР Крим від 13 березня 2012 року, якою її - ------------------- року народження, громадянку, приватного підприємця, зареєстровану та проживаючу за адресою: м. Ялта, -------------- притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 164 ч. 1 КУпАП із накладенням на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.,

ВСТАНОВпВ:
Постановою суду ---------------- притягнуто до адміністративної відповідальності ст. 164 ч. 1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за те, що вона 02 березня 2012 року, о 15 годині, у магазині «Корал», який розташований за адресою: м. Ялта, вул. Гоголя, буд. 28. в порушення ст. 267 п. 1 Податкового кодексу України здійснювала реалізацію виробів із дорогоцінних металів без торгового патенту на право зайняття даним видом діяльності, маючи тільки копію свідоцтва про сплату єдиного податку, тоді як відповідно до ст. 291.5 п.4 Податкового кодексу України не можуть бути платником єдиного податку суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють: видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Висновок суду про доведеність вини ґрунтується на аналогічних даних протоколу про вищевказані події; Протоколу від 02 березня 2012 року та поясненнях Бринова І.В. і Сайдамеюва P.A. - понятих про вилучення ювелірних виробів у вказаному магазині, а також на змісті ст. 267 п. 1 Податкового кодексу України, яка нібито забороняє торговельну діяльність у пунктах продажу товарів без отримання торгового патенту; та ст. 291.5 п.4 даного кодексу про те. що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво. реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.
У апеляційній скарзі --------------- вказуючи на те. що ст. 164 ч. І КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документу дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом, а вона ні одну вказану дію не скоювала, так як торговельною діяльністю (роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, державний класифікатор видів економічної діяльності - КВЕД ДК 009: 2005 року - підклас 52.12.0, який передбачає торгівлю і ювелірними виробами) займалася на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця - серія B01 № 3623S4 від 27.06.2011 року; свідоцтва про сплату єдиного податку - серія 3 № 53І871 від 01.01.2011 року на 2011 рік - 01.06.2012 року з вказівкою про підклас КВЕД 52.12.0, який передбачає роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту також і ювелірними виробами, яке отримано в ДПІ м. Ялта за її заявою від 19.01.2012 року про те, що вона буде займатися саме роздрібною торгівлею в своєму неспеціалізованому магазині без переваги продовольчого асортименту: одягом, меблями, побутовими електротоварами, залізними виробами, косметичними товарами, ювелірними виробами, іграшками, спортивними товарами тощо, що відноситься до підкласу 52.12.0   КВНД ДК 009: 2005 року; а також ліцензії Міністерства фінансів України - серія AB №344835 від 28.09.2007 року зі строком дії по 19.09.2012 року, яка дає дозвіл на виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та торгівлю виробами з таких металів та камінь, хоча у зв'язку зі змінами у законодавстві така ліценція вже їй і не потрібна, як і патент, який не є документом дозвільного характеру; доводи ДНІ м. Ялта, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушенні, та суду про те, що вона, як приватний підприємець, будучи платником єдиного податку, не мала права здійснювати реалізацію виробів із дорогоцінних металів без торгового патенту, так як згідно зі ст. 291.5 п.4 Податкового кодексу України не можуть бути платником єдиного податку суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють видобуток, виробництво. реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, є необґрунтованими, так як в вищевказаній статті йде мова не про реалізацію виробів із дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, а про реалізацію самих дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що відноситься до іншого підкласу КВЕД ДК 009: 2005, просить постанову суду скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу правопорушення (а.м. 88, 71, ).
Заслухавши апелянта, яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги н вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, так як доводи апелянта підтверджуються, а висновки суду першої інстанції спростовуються, як даними протоколу про адміністративне правопорушення, так і змістом вищевказаних та Інших законів, постанов і роз'яснень.

[valerchik]

Так. Стаття 291.5 п. 4 Податкового кодексу України забороняє бути платниками єдиного податку суб'єктам господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.
Відповідно до листа від 27.01.2012 р. N 04-39/10-83 Комітету Верховної Ради України ч читань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики «Про обрання спрощеної системи оподаткування платниками податків, які здійснюють виробництво та продаж ювелірних виробів» згідно з пунктом 298.3 етапі 298 та пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України вид господарської діяльності та її підклас безпосередньо зазначається у заяві та свідоцтві платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця; згідно з Законом України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" (N 637/97-ВР від 18.11.97 року) та підпунктом 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 цього Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку, саме суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток дорогоцінних металів, що згідно із КВЕД ДК 009:2005 відносяться до підкласу 13.20.0 "Добування руд інших кольорових металів", а діяльність щодо видобутку дорогоцінного каміння - до підкласу 14.50.0 "Інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань"; діяльність щодо виробництва дорогоцінних металів належить до підкласу 27.41.0, що включає виробництво та афінаж необроблених дорогоцінних металів: золота, срібла, платини тощо; виробництво сплавів з дорогоцінних металів; виробництво напівфабрикатів з дорогоцінних металів; нанесення покриття з срібла на недорогоцінні метали; нанесення покриття з золота на недорогоцінні метали та срібло; нанесення покриття з платини або металів платинової групи на золото, срібло та недорогоцінні метали. При цьому, цей підклас не включає: - виробництво годинникових корпусів з дорогоцінних металів (клас 33.50); - виробництво ювелірних виробів з дорогоцінних металів (клас 36.22); торгівлю ювелірними виробами з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням у КВЕД ДК 009:2005 визначені, у тому числі і підкласом 52.12.0 "Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту", який включає: роздрібну торгівлю в універсальних магазинах широким асортиментом товарів без переваги продовольчих товарів: одягом, меблями, побутовими електротоварами, залізними виробами, косметичними товарами, ювелірними виробами,  іграшками, спортивними товарами тощо. Податковим кодексом України не встановлено обмежень на застосування спрощеної системи оподаткування суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність з виготовлення та реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння.
Крім чого, даний Комітет вказує на те, що враховуючи норми пунктів 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо презумпції правомірності рішень платника податків у разі неоднозначного (множинного) трактування його прав і обов'язків, а також пункту 56.21 етапі 56 цього Кодексу, за яким у таких випадках рішення приймається на користь платника податків; юридичні особи та фізичні особи - підприємці при здійсненні ними виробництва годинникових корпусів з дорогоцінних металів, виробництва ювелірних виробів з дорогоцінних металів, а також оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами мають право обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та зареєструватися платниками єдиного податку відповідно до норм Податкового кодексу України.
З листа Міністерства фінансів України від 19.01.2012 р. N 31-08160-10-18/1122 «Щодо класифікації діяльності з видобутку, виробництва, реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння» убачається, що ця діяльність належить до підкласу 13.20.0; 14.50.0.; 51.52.4 и 51.56.0 При цьому цей підклас не включає: виробництво годинникових корпусів з дорогоцінних металів (клас 33.50) і виробництво ювелірних виробів з дорогоцінних металів (клас 36.22).
У Законі України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» № 99/96 -ВР від 23.03.1996 року вказано, що торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності.
Відповідно до встановленого Державною податковою службою України "Переліку видів діяльності (за КВЕД 009:2010). які мають право здійснювати платники єдиного податку», роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах відноситься до підкласу 52.12.0. а оптова торгівля годинниками та ювелірними виробами - до 51.47.
Згідно з листом Державної податкової адміністрації України № 15444/7/15-0117 від 02.08.2010 року «Про окремі питання застосування спрощеної системи оподаткування»
відсутні обмеження на застосування спрощеної системи оподаткування суб'єктами
підприємництва , які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю ювелірними і  побутовими
виробами з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, за виключенням тих, що
здійснюють торгівлю промисловими виробами із дорогоцінних металів, які підлягають
ліцензуванню згідно з Законом №1775 -III.
Як убачається із матеріалів справи -------------- при здійсненні торгівлі мала свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця - серія В01 № 362384 від 27.06.2011 року; свідоцтво про сплату єдиного податку - серія 3 №531871 від 01.01.2011 року
на 2011 рік - 01.06.2012 року з вказівкою про підклас КВЕД 52.12.0, який передбачає
роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту
також і ювелірними виробами, яке отримано нею в ДПІ м. Ялта за її заявою від 19.01.2012
року про те, що вона буде займатися роздрібною торгівлею в своєму неспеціалізованому
магазині без переваги продовольчою асортименту: одягом, меблями, побутовими
електротоварами, залізними виробами, косметичними товарами, ювелірними виробами,
іграшками, спортивними товарами тощо, що відноситься до підкласу 52.12.0 КВЕД ДК
009: 2005 року, а також має і ліцензію Міністерства фінансів України - серія АВ №344835 від
28.09.2007 року зі строком дії по 19.09.2012 року, яка дає дозвіл на виготовлення виробів з
дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та торгівлю виробами з таких металів та
камінь.
При таких обставинах апеляційний суд вважає, що --------------- має всі необхідні документи, діяла згідно з законодавством України, а тому в її діях відсутній склад вищевказаного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294. ст. 247 п.1   КУпАП, -
ПОСТАНОВпВ:
Апеляційну скаргу ------------------- задовольнити.
Постанову Ялтинського міського   суду АР Крим від 13 березня   2012 року, якою  ---------------- притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 164 ч. 1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. скасувати та провадження по справі закрити за відсутністю складу правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає
Суддя Апеляційного суду АР Крим            Ю.С. Дєдєєв