пнвентаризация и перевод из "черного" в "белое" (якобы)

[valerchik]

К созданию темы про инвентаризацию меня подтолкнули последние изречения наших "творцов" и соответственно, появление вопросов, по типу - Как быть, или, Что делать?.
Учитывая то, что этот вопрос был поднят в теме "Срок хранения накладных", то часть информации просто перекочевала сюда, часть была поднята из своих старых записей, часть добавлена "свеженького".

Начну немножко сзади, т.к. последние изменения могут потеряться в море информации 15 летней давности и для многих не являющейся новостью.

Re: Работа во 2 квартале
« Reply #206 : Сьогодні в 11:25:44 »
Цитувати
про остатки
Тема   
Підтвердження витрат щодо товарів. придбаних у 2011 без документів

Що розяснили
Згідно з розясненнями представників податкового відомства. для того щоб у 2012 уникнути визнання доходу щодо товарів. придбаних у 2011 без документів. як безоплатно отриманих(п.292.3 ПК). підприємцю потрібно було провести інвентаризацію станом на 31.12.11. Тоді документальним підтвердженням наявності товарів був би інвентаризаційний опис і вважати такі товари безоплатно отриманими було б неможливо.Інакше податківці наполягають на включенні вартості "бездокументних" товарів до доходів єдиноподатника у 2012 р.

Джерело
Тетяна Федченко
Бух. вісті №15 9 квітня 2012

Це що означає - що всі залишки товару без документів це вже наші доходи?

Я что-то ничего не понимаю - инвентаризационная ведомость уже является первичным документом подтверждающим расходы?
Они что-то совсем заговариваться начинают...
Как-бы инвентаризационная ведомость не стала ведомостью для начисления налогов ... т.к. по ней очень просто подсчитать и рассчитать!

Почему я так говорю? Это можно будет понять прочитав вот это ...

Регулювання інвентаризаційних різниць

... При підготовці пропозицій щодо врегулювання інвентаризаційних різниць комісія повинна керуватись законами України і, зокрема, Інструкцією №69. На мій погляд, вона достатньою мірою регулює процес відображення інвентаризаційних різниць, тому звернемося до її тексту. У регулюванні інвентаризаційних різниць п. 11.12 Інструкції №69 передбачає таке.
•   Перевищення вартості цінностей, що виявились у надлишку, проти вартості цінностей, що виявились у нестачі під час пересортиці, відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей і результатів фінансово-господарської діяльності.
•   Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущено тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той же період, що перевіряється, та в однієї і тієї ж особи, яка перевіряється.
•   У разі якщо під час заліку нестач з лишками при пересортиці вартість цінностей, що виявились у нестачі, більше вартості цінностей, що виявились у надлишку, різниця вартості має бути віднесена на винних осіб.
•   Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх на результати фінансово-господарської діяльності. За такими сумовими різницями в протоколах інвентаризаційної комісії мають бути наведені вичерпні пояснення причин, за якими різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.
Розходження фактичної наявності матеріальних цінностей та коштів з бухгалтерськими даними, встановлені при проведенні інвентаризації та інших перевірках, регулюються підприємством в такому порядку.
•   Основні засоби, ТМЦ, цінні папери, кошти та інше майно, що виявилося у надлишку, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на результати фінансово-господарської діяльності, з наступним встановленням причин виникнення надлишку і винних у цьому осіб.
•   Убуток цінностей у межах затверджених норм списується за рішенням керівника підприємства відповідно до витрат виробництва. Норми природного убутку можуть застосовуватись лише в разі виявлення фактичних нестач. За відсутності норм убутку він розглядається як понаднормові витрати. Хочеться звернути вашу увагу на те, що норми природного убутку, на думку В. М. Пархоменка, можна застосовувати тільки після того, коли проведений залік нестач з лишками за пересортицею.
•   Понаднормові втрати і нестачі ТМЦ, включаючи готову продукцію, в тих випадках, коли винуватців не встановлено або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки. У документах, якими оформляються списання втрат і понаднормові нестачі, мають бути зазначені вжиті заходи щодо недопущення таких нестач у майбутньому.
До протоколу (див. табл. 1.1.9 - Протокол засідання постійно діючої комісії ЗАТ "Орбіта" ) заносяться: всі виявлені факти порушень чинного законодавства, встановленого порядку зберігання товарно-матеріальних цінностей, правил ведення обліку; встановлені нестачі, лишки, виявлені і доведені факти перевитрат, ... вказуються прийняті види покарання конкретних фізичних осіб, причетних до цих порушень (зловживань); рішення про направлення матеріалів на винних у крадіжках і зловживаннях осіб (фізичних або юридичних) до судово-слідчих органів. ...

т.е. тот документ, который должен выявить факты неоприходованных товаров и наказать виновных - "... майно, що виявилося у надлишку, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на результати фінансово-господарської діяльності, з наступним встановленням причин виникнення надлишку і винних у цьому осіб...", а после этого то, что есть неучтенным, подаренным, найденным все оприходовать, для отражения в дальнейшем этого добра как взятого с неба, или подаренного богом, т.е. безвозмездно полученным - как раз и должно явиться документом подтверждающим его истинное происхождение с правом отнесения этого всего в расходы.
Не кажется ли Вам, мягко говоря, странной данная логика?
Это действо можно обозвать как угодно, но смысл инвентаризации остается неизменным - определить то, чего нет, хотя должно быть, или увидеть то, что есть, но чего быть не должно. Так вот именно то, что есть, но чего быть не должно - это и есть ВАШ ДОХОД в чистом виде!  Который подлежит налогообложению согласно п.п. 135.5.4. -
135.5.4. вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;
... А подтверждение актом инвентаризации законности приобретения или наличия у Вас этого всего, с правом отнесения на затраты - идет полностью в разрез с постулатами определения доходов и расходов -
135.2. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.  , а
138.2. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
... хотя бы потому, что цену которую Вы должны поставить на неоприходованный товар ставите любую, но не меньше обычной цены и должна она тогда являться - и доходом, и расходом (по мнению Т.А. Федченко). 

...
https://juvelir.org/forum/index.php/topic,240.0.html
Нужны ли частному предпринимателю первичные документы на товар. Ответственность за отсутствие первичных документов на товар у предпринимателя
http://news.flp.ua/2012/02/06/nuzhny-li-chastnomu-predprinimatelyu-pervichnye-dokumenty-na-tovar-otvetstvennost-za-otsutstvie-pervichnyx-dokumentov-na-tovar-u-predprinimatelya/

Первичные документы на товар у частного предпринимателя, нужны ли они? Какая ответственность предусмотрена за отсутствие первичных документов на товар?
...

Как смотрят суды на ответственность за отсутствие подтверждающих документов?

Сразу следует сказать, что судебная практика по вопросам применения штрафных санкций за отсутствие первичных документов у предпринимателей недостаточно однозначна. Суды могут принимать сторону как налоговой службы так и налогоплательщика. Я приведу некоторые постановления, которые являются положительными именно для налогоплательщиков. Нормами, которыми обосновывают свою позицию судьи в этих постановлениях, можно пользоваться при возникновении спорных ситуаций в ходе проверок или во время процедуры административного или судебного обжалования уведомлений — решений налогового органа. Также следует обратить внимание, что нижеследующие судебные решения касаются только плательщиков единого налога, ведь выше мы уже определились, что для ФОПив на общей системе налогообложения первичные документы на товар нужны на все 100%.

По содержанию 15% от стоимости приобретения товаров и признание дохода по безвозмездно полученным товарам

Постановление Запорожского окружного административного суда от 09.12.2011 по делу № 2а-0870/9826/11. Обоснование позиции, что доначисление 15% НДФЛ на стоимость товаров, на которые отсутствуют первичные документы, неправомерное, примерно следующее:

Частный предприниматель является налоговым агентом в отношении физических лиц, которым производится выплата дохода. Он обязан удерживать налог на доходы физических лиц и подавать налоговую отчетность по форме 1ДФ.

Отсутствие в ФОПа первичных документов, подтверждающих факт закупки товара не является неоспоримым фактом того, что он выплатил доход физическому лицу, которое не является субъектом предпринимательства. В данном случае возможно существование по крайней мере двух ситуаций — товар приобретался у другого субъекта предпринимательской деятельности, однако подтверждающие документы по разным причинам у предпринимателя отсутствуют; и товар действительно приобретался у физических лиц. Следовательно, налоговый орган говоря о выплате предпринимателем дохода физическому лицу в случае отсутствия первичных документов по факту приобретения товара удается лишь к предположениям о возможности осуществления истцом таких операций. Такие выводы не основаны на нормах налогового законодательства.

[valerchik]

https://juvelir.org/forum/index.php/topic,4.120.html
Вот такие были высказаны мнения по вопросу оформления акта инвентаризации.
- в инвентаризации цены не ставлю. только название, арт., вес за док. и факт
- пнвентаризация со стоимостью для торговли, на производстве вес мет
- Вот Акт инвентаризации по ювелирным изделиям. Нет наемных официально - везде ставим свою подпись.
- В инвентаризации присутствует величина - сумма всего по наименованию. Цель внесения такой величины - это контроль списания в процессе работы ТМЦ с складских карточек и бухгалтерских счетов. ... Но это было все актуально раньше, когда кладовщица вела бумажный учет сама, бухгалтерия вела свой учет тоже отдельно - тогда для сличения этих по сути разных учетов и существовала эта сумма. Сейчас, когда и бухгалтерия и склад работают в одной программе и физически компьютер даже при большом желании рассчитать один и тот же документ по разному не может, то сумма фактически не актуальна.
Актуально только кол-во план и факт, т.к. именно факт и становится причиной проблемм ..., остальное подбрасывает программа ...

Вот интересная статья Зміни до Інструкції по інвентаризації 
http://system-audit.com.ua/uk/audit/zm-ni-do-nstrukts-po-nventarizats
21 Листопад, 2011

18.11.2011 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.09.2011 N1116 «Про внесення змін до Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків»

У відповідності до внесених змін, тепер:

•проведення інвентаризації є обов'язковою «за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін, зазначений у належним чином оформленому документі зазначених органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа»;
•«у разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації»;
•виключено абзац третій підпункту "а" підпункту 11.10 пункту 11, згідно якого при проведенні інвентаризації витрат майбутніх періодів, забезпечень та резервів майбутніх витрат і платежів кількість днів невикористаної відпустки всіма працівниками підприємства, на яку створюється забезпечення, не могла бути обчислена більш як за два роки в тих випадках, коли чергова відпустка частково надана в рахунок майбутнього (невідпрацьованого) періоду.
Окремо слід звернути увагу платників податків на перелік прав органів державної податкової служби (органів ДПС). Так, підпунктом 20.1.5. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів ДПС «вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.»

При цьому, норми Податкового кодексу України не передбачають, що посадові особи органу ДПС мають право бути присутніми чи брати участь у проведенні інвентаризації.

Положення Інструкції по інвентаризації фактично розширюють права органів ДПС, які встановлені Податковим кодексом України. Директор АФ «Систем аудит кепітел» Куріленко Н.Є. вказує, що при  отриманні наказу органу ДПС про проведення інвентаризації, в яким буде зобов’язано платника податків допустити до проведення інвентаризації посадових осіб органу ДПС, вказаний наказ необхідно оскаржити до суду. При вирішенні спору з питань проведення інвентаризації за участю посадових осіб органів ДПС, суд має виходити із принципу законності (передбаченого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України), згідно якого: «У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу».

Вот сводная таблица нормативных документов при проведении различных видов инвентаризации.
http://www.balance.ua/ua/sai/sprav_info/inventar/osobenosti_inventarizacii.htm
Особливості інвентаризації окремих об’єктів
(станом на 01.01.12 р.)

    Об’єкти інвентаризації                                       Нормативний документ
Основні засоби і нематеріальні активи                                                                       пп. 11.7 Інструкції № 69,
                                                                                                                                розділ II Положення № 158,
                                                                                                                                пункти 2, 3 Інструкції № 90
 
Виробничі запаси (товарно-матеріальні цінності, бібліотечні фонди)                           пп. 11.8 Інструкції № 69,
                                                                                                                               розділ III Положення № 158,
                                                                                                                               п. 4 Інструкції № 90
 
Малоцінні та швидкозношувані предмети                                                                   п. 6 Інструкції № 90
 
Матеріальні цінності прийняті на відповідальне зберігання                                         п. 14 Інструкції № 90
 
Інші необоротні матеріальні активи                                                                            п. 13 Інструкції № 90
 
Кошти, цінності і бланки суворої звітності та фінансові вкладення                              Розділ VI Положення № 158,
                                                                                                                               п. 10 Інструкції № 90,
                                                                                                                               пп. 4.10 Положення № 637
 
Розрахунки                                                                                                              пп. 11.11 Інструкції № 69,
                                                                                                                               розділ VII Положення № 158,
                                                                                                                               п. 11 Інструкції № 90
 
Незавершене виробництво, капітальне будівництво і ремонти                                   пп. 11.9 Інструкції № 69,
                                                                                                                               розділ IV Положення № 158,
                                                                                                                               пункти 8, 9 та 12 Інструкції № 90
 
Незавершені науково-дослідні роботи                                                                       п. 7 Інструкції № 90
 
Витрати майбутніх періодів та резерви майбутніх витрат і платежів                            пп. 11.10 Інструкції № 69
 
Тварини                                                                                                                  Розділ V Положення № 158,
                                                                                                                               п. 5 Інструкції № 90
 
Перелік  вище згаданих нормативно-правових актів
• Інструкція № 69 – Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Мінфіну від 11.08.94 р. № 69 (із змінами).
• Інструкція № 90 – Інструкція з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затверджена наказом ГУ ДКУ від 30.10.98 р. № 90 (із змінами).
• Положення № 158 – Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затверджене постановою КМУ від 02.03.93 р. № 158 (із змінами).
• Положення № 637 – Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (із змінами).

Вот ссылка на Інструкцію по інвентаризації
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0202-94
Бланки найдете в инете ... http://www.balance.ua/download/blanks/forms/inventar/?login=yes
... или кому надо кину.
•Акт о результатах инвентаризации имеющихся средств
•Акт инвентаризации материалов и товаров, находящихся в пути. Форма № инв-6
•Акт инвентаризации наличия денежных средств,находящихся... Форма № инв-15
•Акт инвентаризации расчетов с покупателями, поставщиками и прочими дебиторами и кредиторами. Форма № инв-17
•Акт инвентаризации товаров отгруженных. Форма № инв-4
•Акт контрольной проверки инвентаризации ценностей
•Акт инвентаризации незаконченных ремонтов основных средств. Форма № инв-10
•Акт инвентаризации расходов будущих периодов. Форма № инв-11
•пнвентаризационная опись товарно-материальных ценностей, принятых (сданных) на ответственное хранение. Форма № инв-5
•пнвентаризационная опись товарно-материальных ценностей. Форма № инв-3
•пнвентаризационная опись товарно-материальных ценностей. Типовая форма № М-21
•пнвентаризационный ярлык. Форма № инв-2
•пнвентарная карточка учета основных средств. Типовая форма № ОЗ-6
•Акт списания ОС. Типовая форма № ОЗ-3
•Сличительная ведомость результатов инвентаризации основных средств. Форма № инв-18
•Сличительная ведомость результатов инвентаризации товарно-материальных ценностей. Форма № инв-19
•Ведомость результатов инвентаризации
•Книга регистрации контрольных проверок инвентаризации
•пнвентаризационная карточка плательщика НДС
•пнвентаризационная опись основных средств. Форма № инв-1
•Акт инвентаризации драгоценных металлов и изделий из них. Форма № инв-8
•пнвентаризационная опись драгоценных металлов, содержащихся в полуфабрикатах, узлах и деталях оборудования, приборах и прочих изделиях. Форма N инв-8а
•Акт инвентаризации драгоценных камней, природных алмазов и изделий из них. Форма № инв-9
•пнвентаризационная опись ценностей и бланков документов строгой отчетности. Форма № инв-16

Здесь philatoff   выложил акт инвентаризации https://juvelir.org/forum/index.php/topic,4.120.html
" ... Вот Акт инвентаризации по ювелирным изделиям. Нет наемных официально - везде ставим свою подпись."

Так же ниже приведу  доходчиво написанную аудитором Леонідом ГУЙДА статью Коли і для чого проводиться інвентаризація в которой доступно и подробно рассмотрен данный вопрос, а так же в "Додатки до статті - таблиці:" приведены формы для ее документального оформления.
Эта ссылка вот - http://www.dtkt.com.ua/debet/ukr/2000/47/47pr3.html

[valerchik]

http://www.dtkt.com.ua/debet/ukr/2000/47/47pr3.html
Коли і для чого проводиться інвентаризація
Леонід ГУЙДА, аудитор

Питання, потрібна чи не потрібна інвентаризація взагалі і річна зокрема, не раз поставало перед діловою людиною, власником (керівником) підприємства чи приватним підприємцем. І, ніде правди діти, останнім часом на неї, інвентаризацію, багато хто дивиться як на щось непотрібне, таке, без чого можна обійтися.

Контроль за рухом цінностей ще нікому не зашкодив, окрім злодіїв

Наслідками непрофесійного ставлення до архіважливої (вибачте за плагіат) складової облікового процесу стало виявлення на підприємствах велетенських нестач товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, неврахованої і не контрольованої ніким дебіторсько-кредиторської заборгованості. Держава запроваджує податок на майно, а не має дійсних даних про реальну кількість цього майна. Одним словом, в європейську спільноту ми премось у драних личаках, навіть не здогадуючись про те, що в коморах маємо суперові чоботи - не гірші, а інколи й кращі за ті, що носить Європа!
Серед працівників підприємств є чимало "спеціалістів", які з власної волі добирають до свого, інколи мізерного заробітку енну суму, а власник (керівник) часто і не здогадується, що діється за його спиною. Нам, аудиторам, при проведенні аудиторської перевірки часом боляче дивитися на такого горе-власника (керівника), який не знає своїх реальних залишків того чи іншого товару, але видає себе за супербізнесмена на всі колишні, теперішні і майбутні часи.
Цією публікацією я спробую переконати таких бізнесменів у тому, що про інвентаризацію вони повинні дбати з власної волі, а не чекати, коли її примусить провести держава! Наявність контролю за рухом цінностей сама по собі є надійним гарантом ефективності будь-якого виробництва чи торгового підприємства, і навіть підприємства, яке виробляє оті горезвісні личаки.
Тож розпочнемо цей довгий інвентаризаційний (тяжкий і неприємний, але природний і потрібний) марафон по коморах, касах, боржниках, інвесторах. Скажемо акціонерам часом колючу і болісну, але правду про їхні здобутки. Порахуємо, скільки недобудованих або невідремонтованих будівель, верстатів, механізмів, омріяних авто ми маємо. Подивимось, у що ми пакуємо свої товари. Переконаємо вас у тому, що на відвідання футбольного дійства або ж тусовки знаменитої суперзірки вам продали враховані дійсні квитки, а не якусь там "дешеву" (в розумінні якості) підробку. Скажемо керівникові, які податки, збори він недоплатив, а які переплатив! І закінчимо його складанням протоколу. І нехай вам щастить у цій роботі! Щоб вам ніколи не довелося карати чи бути покараним за нестачі, розтрати та безвідповідальне, недбале (непрофесійне і некомпетентне) ставлення до своїх посадових обов'язків.

Що таке інвентаризація та якими законодавчими і нормативними актами вона регулюється ?

Інвентаризація - це перевірка і документальне підтвердження наявності та стану, оцінка активів та зобов'язань (майно, вкладення підприємства в статутні фонди інших підприємств, розрахунки з дебіторами та кредиторами) підприємства.
Інвентаризація є одним з елементів бухгалтерського обліку і відіграє роль обов'язкового доповнення до поточної документації господарських операцій.
Однак деякі спеціалісти дотримуються думки, що інвентаризація є окремим методом контролю за станом активів та зобов'язань підприємства. Це можна пояснити тим, що інвентаризація виникла ще в ІX столітті, дещо раніше за "Трактат про рахунки і записи" Луки Пачоллі. Я ж вважаю, що доводити, що було першим, є вельми невдячною справою. Та й чи потрібно це робити? Але з усього видно, що ще в ті далекі часи люди використовували інвентаризацію для встановлення фактичної наявності цінностей і порівняння даних інвентаризації з обліковими даними. І що б там не було, але тепер важко уявити існування бухгалтерського обліку без інвентаризації, як неможливо уявити бухгалтерський облік без плану рахунків.
Хто призначає проведення інвентаризації і в чому полягає мета та завдання, які вирішує інвентаризація?
Стаття 10 Закону про БО, пункти 1 і 2, стверджує, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.
Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з чинним законодавством України.
Випадки обов'язкового проведення інвентаризації задекларовані п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. №419 (див. перелік). Що стосується РІЧНОЇ інвентаризації, то вищеназваний пункт цієї постанови однозначно стверджує, цитую: "Перед складанням річної фінансової звітності обов'язкове проведення інвентаризації активів та зобов'язань підприємства".
Те саме, але трошки ширше, щодо обов'язкової інвентаризації декларує відома Інструкція №69.
Разом із цим, відповідно до законів України "Про прокуратуру", "Про службу безпеки в Україні", "Про міліцію", "Про державну податкову службу в Україні" та організаційно-правових основ боротьби з організованою злочинністю судово-слідчі органи, що проводять дізнання, можуть призначати повторні або додаткові ревізії з тих чи інших питань з обов'язковим проведенням інвентаризацій цінностей на об'єктах. Потреба в таких інвентаризаціях здебільшого виникає у тих випадках, коли попередня ревізія проводилася без інвентаризації цінностей.
В окремих випадках потреба в інвентаризації цінностей виникає під час ревізій за завданням судово-слідчих органів, коли неправильно визначена наявність і розмір нестач, лишків та інших матеріальних витрат, період їх виникнення та відповідальні особи.
Про це необхідно знати керівнику та головному бухгалтеру підприємства і ніколи цього не забувати. Виходячи зі сказаного необхідність безперервної (перманентної) інвентаризації стає безперечною, оскільки у разі її проведення вас напевне не приголомшать несподіваною інформацією. Ви завжди матимете достовірну інформацію про стан активів підприємства, контролюватимете вчасне оформлення господарських операцій первинними документами (перевірка наявності документів та повноти їх заповнення є одним із ключових завдань, які вирішує інвентаризація) та якість самого бухгалтерського обліку.
Потреба в інвентаризації виникає і в разі одержання відмови постачальника задовольнити претензію щодо недовантаження товарів або одержання від покупця претензії щодо недовантаження товарів. Тоді проводиться вибіркова інвентаризація тих товарів, на які заявлені зазначені претензії.
Згідно з Інструкцією №69, основними завданнями інвентаризації є:
•   виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі;
•   установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;
•   виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються;
•   перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів;
•   перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів.
Останнім часом багато хто з власників (керівників) ставиться до інвентаризації, що називається, ніяк - або як до чогось зайвого, непотрібного. Дедалі частіше трапляються факти проведення формальної (кабінетної) інвентаризації, коли члени комісії просто переписують дані для описів із бухгалтерських книг. Така інвентаризація нікому не потрібна. Кошти та час, витрачені на проведення такої інвентаризації, пропадуть даремно. На практиці бувають випадки, коли така інвентаризація призводить до негативних наслідків. Можливо, це неправдоподібно, дивно, але в більшості випадків ігнорують цю могутню зброю і контролюючі органи.
Але ж інвентаризація є просто необхідним і незамінним, безальтернативним важелем в руках керівництва підприємства в галузі управління матеріальними ресурсами. Особливо велику роль інвентаризація відіграє на підприємствах з матеріалоємним виробництвом, в роздрібній торгівлі та на підприємствах громадського харчування, де з її допомогою можна вчасно і майже безпомилково виявити нестачі або лишки сировини чи товарів, миттєво позбутися нечесних і непорядних працівників, оперативно і, головне, вчасно вносити корективи в бухгалтерський облік.

[valerchik]

Хто встановлює правила проведення інвентаризації та відповідальність посадових осіб за її непроведення?

Чинна на сьогодні Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків №69 встановлює єдині для всіх суб'єктів господарювання правила проведення інвентаризації.
Згідно з цією Інструкцією, відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об'єкти, кількість і строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим. Головний бухгалтер або особа, юридична чи фізична, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку, має забезпечити дотримання норм законодавства та правил її проведення. Матеріали інвентаризації і рішення інвентаризаційної комісії щодо регулювання розходжень затверджуються керівником підприємства із включенням результатів у звіт за період, в якому закінчена інвентаризація, а також у річний звіт, та викладаються у примітках до фінансової звітності.
До переліку умов, які повинен створити керівник для результативного проведення інвентаризації, можна зарахувати: обмеження на період інвентаризації кількості прибутково-витратних операцій, які проводяться на об'єкті інвентаризації; надання в розпорядження комісії необхідної техніки та відповідних працівників для проведення підготовчих робіт (групування, сортування, переміщення, укладання, обмірювання, переважування ТМЦ).
Треба зазначити, що пункт 2 Інструкції №69 не враховує змін, які відбулися в законодавстві України протягом останнього часу. Так, Закон про БО категорію "керівник" трактує в ширшому розумінні, ставлячи при цьому на перше місце власника. Очевидним є те, що, наприклад, у господарських товариствах визначення відповідальної за інвентаризацію особи має бути обумовлене в засновницьких документах. Ми ж надалі писатимемо "керівник", маючи на увазі вищесказане. Приблизно така ж ситуація склалась і щодо головного бухгалтера. Тепер функції головного бухгалтера може виконувати особа (юридична або фізична), яка веде бухгалтерський облік на підставі укладеного договору. Тому надалі ми матимемо це на увазі, а писатимемо - головний бухгалтер.
Продовжуючи розпочате, ще раз нагадуємо всім без винятку керівникам, що інвентаризація - трудомістка справа. Тому річну інвентаризацію слід розпочинати у жовтні-листопаді, щоб завершити її до грудня, але не пізніше 31 грудня поточного року. При цьому її слід поділити за видами активів та зобов'язань підприємства. Наприклад, інвентаризацію запасів провести в жовтні, а інвентаризацію основних засобів - у листопаді. На грудень можна залишити інвентаризацію розрахунків з дебіторами та кредиторами, інвестиційних вкладень підприємства тощо. Тим же керівникам, які дбають про належний порядок, пропонуємо проводити її періодично протягом всього року. Окрім сказаного раніше, такий підхід до інвентаризації дає можливість вчасно виявити псування сировини чи товарів через неправильне зберігання, контролювати їх рух та не допускати невиправданих втрат.
Тепер кілька речень про відповідальність юридичних осіб (у нашому випадку це підприємство) за непроведення обов'язкової інвентаризації. Автор цієї статті не знайшов у чинному законодавстві України положення, де б говорилося про пряме покарання за непроведення такої інвентаризації. Однак під час перевірки ревізор або аудитор може визнати річний баланс, зроблений без проведення інвентаризації, недійсним - і цілком матиме рацію. Адже при його складанні не виконана одна з вимог чинного законодавства (див. статтю 10 Закону про БО, пункт 12 постанови КМ №419, пункт 3 Інструкції №69).
Для акціонерних товариств наслідки в такому разі можуть бути ще болючішими, позаяк акціонери мають право вимагати від керівництва підприємства інформації, в тому числі і про те, чи проводилась на підприємстві інвентаризація. А законодавство вимагає оприлюднення такої інформації у примітках до фінансової звітності (див. п. 12 Інструкції №69 зі змінами, внесеними наказом МФУ №115 від 26.05.2000 р., п. 2.2.4). Якою буде реакція серйозних інвесторів, якщо вони не знайдуть такої інформації або, ще гірше, якщо вона буде присутньою, але виявиться неправдивою, - судіть самі! Але те, що вона буде негативною, я вам гарантую!

Хто проводить інвентаризацію та чи відповідають члени комісії за її результати?

Для проведення інвентаризаційної роботи письмовим наказом керівника на підприємстві створюється постійно діюча інвентаризаційна комісія у складі керівника структурного підрозділу або іншого працівника апарату управління (для малих підприємств), головного бухгалтера (старшого бухгалтера на правах головного) або його заступника (якщо таких немає - іншого працівника бухгалтерії).
До складу комісії доцільно було б включати фахівців, добре обізнаних зт складськими справами (технологіями зберігання ТМЦ), інженерно-технічних працівників, здатних дати оцінку технічного стану засобу (об'єкта основних фондів), економістів та рахівників, спеціалістів з маркетингу (які добре знають облікову справу і можуть скласти ринкову вартість будь-якого активу). Комісію очолює керівник підприємства або його заступник (головний інженер).
Суттєвим моментом є те, що Інструкція №69 нічого не говорить про включення до складу комісії матеріально відповідальних посадових осіб підприємства. Це є важливим фактором для малих підприємств, де кількість працівників обмежена і часто просто немає з кого вибирати. Що стосується середніх і великих підприємств, то їм я не радив би цього робити. Беручи до уваги суто людські якості (солідарність споріднених душ і таке інше), може виникнути ситуація, коли не помічають певних огріхів, що часто призводить до непередбачуваних наслідків. Втім, може бути і навпаки! Однак ризик у такій ситуації досить великий.
Може, це стає надокучливим, але, як кажуть підприємливі люди: "Результат має бути якнайкращим!". А щоб він став саме таким, під час створення інвентаризаційної комісії керівникові слід пам'ятати, що до завдань, які ставляться перед її членами, належить оцінка активів та зобов'язань підприємства. А це: визначення ринкової вартості будь-якого облікового об'єкта; визначення технічного стану основних засобів та прийняття рішення про доцільність їх подальшого використання; визначення потреби в проведенні ремонтів технічних засобів та ефективності проведення незакінчених ремонтів; аналіз стану дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства та знаходження шляхів прискорення розрахунків; здійснення оцінки первинної вартості інвестицій та їх оцінка на дату балансу тощо. Вирішувати такі завдання під силу спеціалістам високої кваліфікації, які вільно й легко орієнтуються в області придбання та використання активів підприємства, обліку та контролю за цими активами, вміють і хочуть діяти на позитивний результат і далеку перспективу.
У цьому руслі мені згадалося про те, що деякі автори (навіть державні мужі високого рангу) пропонують вносити до списку комісії не конкретних посадових осіб, а посади, які ці люди обіймають. У такому разі при звільненні когось із членів комісії з посади не треба вносити змін до наказу, оскільки особа, яка приходить на місце звільненого, автоматично стає членом інвентаризаційної комісії. Ми вважаємо такий підхід неприйнятним і не радимо керівникам це робити. Економія часу і паперу при цьому мізерна, а шкода (наслідки) від такого (формального) підходу можуть бути величезними. Себто людина, яка прийшла на місце звільненого члена комісії, може бути нечесною, некомпетентноюѕ і так далі, одним словом, негодящою для виконання такої роботи. А про те, чого можна чекати, коли мова йтиме про автоматичну заміну керівника постійно діючої інвентаризаційної комісії, та ще й на великому підприємстві, гадати не буду! Нехай кожен читач міркує сам.
Що стосується проведення інвентаризації під час приватизації і корпоратизації майна державних підприємств, то в цьому разі інвентаризаційна комісія затверджується органом приватизації, а в разі передачі такого майна в оренду - орендодавцем.
Голова комісії призначається цими органами, і до складу такої комісії обов'язково включається працівник органу приватизації або орендодавця, відповідно.
На підприємствах, де через великий обсяг робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечене однією комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях зберігання та виробництва продукції чи товарів наказом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії у складі інженера, технолога, механіка, виконавця робіт, товарознавця, економіста, бухгалтера та інших досвідчених працівників, які добре знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік. Робочі інвентаризаційні комісії очолюють представники керівника підприємства, який призначив інвентаризацію. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально відповідальних осіб одного й того ж працівника два роки підряд.
Таке ж право має голова інвентаризаційної комісії, призначений органом приватизації або орендодавцем, які для проведення інвентаризації на складах, в цехах, дільницях можуть створювати робочі інвентаризаційні комісії або групи комісій.
Згідно з чинним законодавством, інвентаризаційна комісія несе всі види відповідальності, як перед законами України, так і перед керівником підприємства. Відповідальність за порушення норм і правил її проведення може настати:
•   за несвоєчасність і недодержання порядку проведення інвентаризації, визначеного письмовим розпорядженням (наказом) керівника підприємства і врегульованого чинним законодавством України;
•   за неповну і неточну інформацію, внесену в інвентаризаційні описи та в інші інвентаризаційні документи;
•   за невідповідність внесених до описів відмітних ознак ТМЦ (тип, сорт, марка, розмір), за якими визначають їх ціну;
•   за неправильне і неточне, несвоєчасне оформлення інвентаризаційних документів, що не відповідає встановленому на підприємстві порядку.
Керівник підприємства має право розпустити комісію, накласти на її членів адміністративні або матеріальні покарання, а в разі встановлення фактів подання навмисне неправдивої інформації, в результаті чого підприємству було завдано значних збитків, звернутися до органів правосуддя.

[valerchik]

Які обов'язки покладаються на постійно діючу та робочу інвентаризаційні комісії?

Інструкція №69 досить повно перелічує права та обов'язки, визначає завдання, які покладаються на інвентаризаційну комісію. При цьому робоча комісія завжди підзвітна постійно діючій, зобов'язана безумовно виконувати її вказівки і розпорядження.
Постійно діючі інвентаризаційні комісії:
•   проводять профілактичну роботу з забезпечення збереження цінностей, заслуховують на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів з цього питання;
•   організовують проведення інвентаризацій і здійснюють інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій;
•   здійснюють контрольні перевірки правильності проведення інвентаризацій, а також вибіркові інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях зберігання та переробки в міжінвентаризаційний період.
Робочі інвентаризаційні комісії:
- здійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів і незавершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва;
- разом із бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку нестач і надлишків за пересортицею, а також списання нестач у межах норм природного убутку;
- вносять пропозиції з питань упорядкування приймання, зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліпшення обліку та контролю за їх зберіганням, а також реалізації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна;
- несуть відповідальність за своєчасність і додержання порядку проведення інвентаризацій відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;
- оформляють протокол із зазначенням у ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації і висновків щодо них, пропозицій про залік нестач та лишків за пересортицею, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.
Як уже зазначалося, робочі комісії створюються тільки на період проведення інвентаризацій (найчастіше - повних річних). Постійно діючі комісії створюються на весь рік і зобов'язані безперервно виконувати покладені на них завдання.
Основними завданнями перевірок і вибіркових інвентаризацій, які здебільшого в міжінвентаризаційний період виконує постійно діюча комісія, є:
•   здійснення контролю за збереженням цінностей, дотриманням матеріально відповідальними особами правил їх зберігання і ведення первинного обліку;
•   перевірка правильності визначення інвентаризаційних різниць, обгрунтованість пропозицій щодо заліків пересортиці цінностей в усіх місцях їх збереження;
•   у разі встановлення серйозних порушень правил проведення інвентаризації та в інших випадках проведення за дорученням керівника підприємства повторних суцільних інвентаризацій;
•   розгляд письмових пояснень осіб, які допустили нестачу чи псування цінностей або інші порушення, і свої пропозиції щодо регулювання виявлених нестач та втрат від псування цінностей, заліку внаслідок пересортиці відображають у протоколі. У протоколі мають бути наведені відомості про причини і про осіб, винних у нестачах, втратах і лишках, та про вжиті до них заходи.

Які види інвентаризації передбачені чинним законодавством та коли її проведення є обов'язковим?

Залежно від періодичності проведення інвентаризації бувають планові і раптові. Планові інвентаризації готуються заздалегідь, і їх основним завданням є не стільки встановлення фактів недостач (лишків), а радше вивчення загального стану справ щодо відповідності оперативного обліку встановленому обліковою політикою підприємства та документальне оформлення господарських операцій з того чи іншого питання. Підготовка до планової інвентаризації включає групування за назвою, сортування за сортами і розкладку за групами ТМЦ для зручного підрахунку, вимірювання, переважування, їх розташування в складських приміщеннях для зберігання і подальшої переробки, оформлення реєстру прибутково-витратних накладних, товарних, касових та інших звітів.
Раптові інвентаризації проводяться без попередньої підготовки. Головним завданням таких інвентаризацій є встановлення всяких порушень та осіб, які допускають ці порушення, розробка та здійснення заходів по недопущенню таких порушень у майбутньому.
Залежно від повноти охоплення об'єкта інвентаризації поділяються на повні й часткові. Повна інвентаризація передбачає перевірку активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, визначається їх стан (придатність чи непридатність до подальшого використання). У разі прийняття рішення про ліквідацію підінвентарного об'єкта проводиться оцінка залишкової (реалізаційної) вартості. Як правило, це річна інвентаризація, яка проводиться перед складанням річної бухгалтерської звітності.
Часткова інвентаризація охоплює якусь частину засобів чи зобов'язань. Часткова інвентаризація проводиться для забезпечення точності облікових або звітних даних з метою посилення боротьби із втратами і зміцнення фінансової дисципліни.
Залежно від способу проведення інвентаризації бувають суцільними, вибірковими і контрольними.
Суцільна інвентаризація може здійснюватись як при повній, так і при частковій її формі, і передбачає інвентаризацію всіх без винятку об'єктів.
Вибіркова охоплює фактичною перевіркою тільки окремі назви цінностей і доцільна в тих випадках, коли на складі порівняно недавно (не більше двох місяців) проводилась повна інвентаризація.
Контрольна інвентаризація є різновидністю вибіркової. Вона проводиться в період повної, суцільної інвентаризації цінностей або відразу після її закінчення і, як правило, повинна охоплювати не менше 10-ти відсотків від загальної кількості назв (бажано найбільш цінних), внесених до опису.
Усі вищеперелічені види інвентаризацій (крім повної і суцільної) мають однакове (рівноцінне) значення, і на практиці жодній із них не потрібно віддавати перевагу. А досвід підказує, що такими видами інвентаризації в переважній більшості випадків користуються контролюючі органи та аудитори.
Суттєвим моментом при проведенні таких інвентаризацій є забезпечення раптовості (інакше ефект від неї зводиться нанівець) для того, щоб не дати можливості матеріально відповідальним особам до неї підготуватись і приховати нестачі або лишки. Необхідний також ретельний добір досвідчених і компетентних, чесних і порядних фахівців при створенні комісії, додержання послідовності контролю і правил підрахунку (переважування, перемірювання тощо) цінностей при її проведенні, правильне і своєчасне оформлення необхідних документів.
Відповідно до чинного законодавства, інвентаризації бувають обов'язкові і добровільні.
Проведення інвентаризації є обов'язковим у випадках:
•   передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворення державного підприємства в акціонерне товариство, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Проводиться на 1-ше число місяця, в якому здійснюється оцінка майна, що приватизується, корпоратизується чи передається в оренду;
•   складання річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов'язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних фондів може проводитись один раз на три роки, а бібліотечних фондів - один раз на п'ять років. Особливо актуальною річна інвентаризація стає в умовах ринку, оскільки деякою мірою підвищує рівень довіри інвесторів до того чи іншого підприємства. Вирішуючи питання проведення річної інвентаризації, керівник підприємства виходить із того, що вона може не проводитися тільки в тих місцях зберігання і виробництва (переробки) ТМЦ, де вона проводилась не раніше, ніж 1 жовтня звітного року;
•   зміни матеріально відповідальних осіб (на день прийому-передачі справ);
•   встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів);
•   при колективній (бригадній) матеріальній відповідальності проведення інвентаризації обов'язково у разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів, а також за вимогою хоча б одного члена колективу (бригади);
•   у разі одержання відмови постачальника задовольнити претензію щодо недовантаження товарів або при одержанні від покупця претензії щодо недовантаження товарів проводиться вибіркова інвентаризація тих товарів, на які заявлені вказані претензії;
•   припису судово-слідчих органів, у перший після отримання припису день, якщо пізніший строк не зазначений в самому приписі;
•   виникнення техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ);
•   передачі підприємств та їх структурних підрозділів (на дату передачі. Рішення про передачу оформляється відповідно до постанови уряду про порядок передачі підприємств, організацій. Для передачі складається передавальний баланс. Слід враховувати те, що інвентаризація може не проводитися у разі передачі підприємств та їх структурних підрозділів в межах одного органу, до сфери управління якого належать ці підприємства, за згодою сторони, яка приймає це підприємство);
•   у разі ліквідації підприємства - на дату, вказану в рішенні про ліквідацію підприємства.
Дуже важливим моментом при проведенні обов'язкової інвентаризації є те, що інвентаризації підлягають також майно і матеріальні цінності, що не належать підприємству, облік яких ведеться на позабалансових рахунках. При цьому один примірник належно оформлених документів надсилається власнику цього майна.
Добровільна інвентаризація проводиться у випадках, коли на те виникає необхідність. Час і об'єкти інвентаризації визначає керівник підприємства своїм письмовим розпорядженням. Про доцільність проведення таких інвентаризацій було сказано вище.

[valerchik]

Які методи проведення інвентаризації здобули практичне застосування?

Методика проведення інвентаризації багатогранна і багатолика. Кожне підприємство має свої, суто індивідуальні, підходи до її проведення. Але найбільшого практичного застосування, на думку автора, набули такі методи.
Метод безперервної (перманентної) інвентаризації, який полягає в тому, що інвентаризацію на підприємстві проводять безперервно протягом усього року. Для її проведення необхідно визначити номенклатуру товарно-матеріальних цінностей, з тим щоб протягом року всі цінності були проінвентаризовані. Це дає змогу не тільки здійснювати систематичний контроль за наявністю, зберіганням і використанням цінностей на складах, а й виявляти недоліки та помилки в їх аналітичному (кількісному) обліку.
Заслуговує на увагу так званий книжний метод інвентаризації. При цьому методі проведення інвентаризації цінностей на складах передбачає застосування спеціальних книг, побудованих за принципом оборотних відомостей, де друкарським способом зазначено орієнтовну (сталу) номенклатуру цінностей. І комісії залишається лише порахувати ТМЦ та проставити кількість та ціни у цій книзі. Такий метод проведення інвентаризації особливо ефективний для спеціалізованих складів із постійною номенклатурою цінностей. Під час першої інвентаризації цінностей у цих відомостях відображають наявність цінностей звичайним способом, а при подальших на вкладках тільки зазначають їх вартість та кількість.
Не менш цікавою є інвентаризація з використанням партіонних та книжних карток. У разі використання такого методу члени комісії добирають цінності у порядку, зручному для перевірки, і водночас комісія заповнює на ці цінності інвентарні ярлики (зразок ярлика див. у табл. 1.1.1 - ІНВЕНТАРНпЙ ЯРЛпК http://www.dtkt.com.ua/debet/ukr/2000/47/47pr3-1.html#111 ), де зазначають назву цінностей, їхні номенклатурні номери, коди та інші реквізити. Потім ці ярлики використовують для складання описів. Ярлики заповнюються в одному примірнику і після складання описів зберігаються разом із цінностями. Що важливо, так це те, що на зворотному боці форми передбачена таблиця, в якій відображається рух ТМЦ під час інвентаризації. Як бачимо, такий метод проведення інвентаризації дозволяє не припиняти роботу складів на момент проведення інвентаризації, що актуально для підприємств з безперервним виробничим циклом.
Для вдосконалення процедур проведення інвентаризації ТМЦ на складах і базах підприємств бажано використовувати вимірювальну техніку та мірну тару. З метою механізації процесу інвентаризації можна застосовувати автоматичні лічильники, що забезпечують не тільки підрахунок цінностей, але й реєстрацію даних на магнітних чи паперових носіях інформації. Високоефективним способом нанесення та обробки інформації є використання фотоелементної лічильної техніки, яка з високою швидкістю здійснює підрахунок графічних позначок про наявність ТМЦ безпосередньо з машинних носіїв інформації.
З масовою появою на підприємствах комп'ютерної техніки з'явилася можливість наносити інформацію про залишки на маркування тари. Нанесену таким способом інформацію про цінності під час інвентаризації знімають за допомогою зчитувальних пристроїв і записують на дискетах. Порівняти отримані дані з бухгалтерськими, як кажуть, справа техніки. За такого методу інвентаризації до мінімуму зводиться можливість помилки, максимально скорочується час на її проведення.
Серед комп'ютерних методів проведення інвентаризації особливо цікавим є метод, за яким на початку інвентаризації матеріально відповідальні особи за даними маркування на тарі проставляють кількість і ціну того чи іншого виду цінностей. Після чого інвентаризаційна комісія перевіряє нанесену інформацію про цінності в натурі, порівнюючи ці дані з даними маркування.
Наразі, як би не було механізовано й автоматизовано процес інвентаризації, традиційні (старезні) способи - обмірювання, перерахунок та переважування - завжди залишаться необхідними і незамінними процедурами при її проведенні.
Останнім часом на ринку оптових продаж з'явилися великі фірми, в яких обсяги продажів вимірюються десятками, а то й сотнями мільйонів доларів на місяць. Природно, що для таких підприємств проведення інвентаризації потребує чималих матеріальних витрат та залучення значної кількості працівників. Одним із способів зведення таких витрат до мінімуму є поділ складських територій на зони, де процедури розвантажування та навантажування контейнерів розділені територіально. За такого методу інвентаризації контейнери по черзі доставляються до зазначених зон, де комісія перевіряє їх фактичний вміст і відображає ці дані в інвентаризаційних ярликах або книжних картках (див. табл. 1.1.2 - КАРТКА №127 складського обліку матеріалів  http://www.dtkt.com.ua/debet/ukr/2000/47/47in1.pdf ). При цьому обов'язковим є внесення до цих документів номенклатурних номерів товару, кодів контейнерів, назви та кількості цінностей, їх ціни тощо. Після реєстрації цих документів у спеціальному журналі комісія передає ці документи операторові для опрацювання на комп'ютері.
Можливий варіант, коли зазначені ярлики (картки) заповнюють матеріально відповідальні особи, а комісія лишень перевіряє правильність внесених даних і проставляє на цих документах порядковий номер та реєструє їх у спеціальному журналі.
Як видно, за такого методу необхідно чітко розподілити рух контейнерів за наперед відпрацьованими маршрутами, домогтися безумовного виконання своїх обов'язків складськими працівниками (водії карів, вантажники, комірники) - і витрати коштів та часу на проведення інвентаризації будуть мінімальними.

Які документи оформляються під час повної та інших інвентаризацій?

Для оформлення результатів інвентаризації на підприємствах використовуються форми типових документів, затверджених Державним комітетом статистики України (раніше - Міністерство статистики). На жаль чи на радість, але на сьогодні затверджено зовсім мало форм (майже нічого), необхідних для оформлення результатів інвентаризації. Тому багато форм нам довелося запозичити із минулого (форми, які були затверджені Мінстатом СРСР), дещо модернізувавши їх, де це потрібно, з метою пристосування їх до вимог українського законодавства. Пункт 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88, дозволяє нам це робити. А щоб такі форми мали юридичну силу, пропонуємо затвердити їх на рівні підприємства своїм (внутрішнім) наказом. Перелік усіх форм із зазначенням строку їх зберігання та кількості заповнюваних оригіналів наведено у таблиці 1.1. 3 - Перелік первинних документів, що оформляються під час проведення повної інвентаризації ( http://www.dtkt.com.ua/debet/ukr/2000/47/47pr3-1.html#113 ).
 
Очевидним є те, що при частковій інвентаризації оформляються тільки ті документи, які стосуються окремо взятого об'єкта інвентаризації. Про це буде сказано в спеціалізованих розділах цієї публікації.

З чого розпочинається інвентаризація, яким має бути наказ на її проведення і що потрібно зробити перед її початком?

Процес здійснення будь-якої інвентаризації розпочинається з підготовки та видачі наказу на її проведення. Слід застерегти не в міру легковажних керівників та бухгалтерів, які ставляться до цього етапу з недостатньою серйозністю, що на практиці наказ є основним внутрішнім документом, який регламентує порядок проведення та об'єкти інвентаризації, строки проведення інвентаризації та оформлення необхідної документації. В окремих випадках без нього правові інститути держави не візьмуть до розгляду будь-яку справу, що стосується інвентаризації. Тому при його складанні слід ретельно підбирати формулювання статей, включати до його змісту, на перший погляд, зайві пункти, які в майбутньому можуть відіграти вирішальну роль під час прийняття того чи іншого судового рішення за її наслідками. Приблизний зміст наказу наведений у таблиці 1.1.4.- НАКАЗ ПРО ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРпЗАЦІЇ http://www.dtkt.com.ua/debet/ukr/2000/47/47in2.pdf )
Перед проведенням інвентаризації керівник підприємства збирає всіх причетних до інвентаризації осіб і проводить інструктаж з метою роз'яснення їм цілей, методів та порядку проведення інвентаризації, уточнення об'єктів, які підлягають інвентаризації, і таке інше.
До початку проведення інвентаризації матеріально відповідальні особи в присутності комісії складають звіт про останні проведені операції, відображають їх у складському обліку і разом з описом документів під розписку здають до бухгалтерії. Потім матеріально відповідальні особи дають комісії розписку, у якій підтверджують, що всі прибуткові і витратні документи здані до бухгалтерії і всі матеріальні цінності, довірені їм для зберігання, знаходяться в приміщенні складу або інших місцях (приблизний зміст розписки наведений у таблиці 1.1.5 - РОЗПпСКА  http://www.dtkt.com.ua/debet/ukr/2000/47/47pr3-1.html#115 ).
Інвентаризація повинна проводитися в присутності всіх членів комісії та матеріально відповідальних осіб. При колективній (бригадній) матеріальній відповідальності - з обов'язковою участю бригадира.
Якщо підрозділ здійснює реалізацію матеріальних цінностей за готівку, то насамперед підраховується наявність готівки:
- реєструються показники лічильників касових апаратів;
- готівка звіряється з показниками касового апарата.
При інвентаризації прибуткові й витратні операції з матеріальними цінностями, як правило, не здійснюються.
Також до початку інвентаризації перевіряється стан вимірювального господарства - точність ваг, важків та іншої апаратури.

[valerchik]

Що є спільним при проведенні та документальному оформленні будь-якої інвентаризації?

Усі дані, отримані інвентаризаційною комісією під час інвентаризації, вносяться нею до інвентаризаційних описів (актів інвентаризації), в яких назва цінностей і їх кількість наводиться в номенклатурі і одиницях виміру, прийнятих в обліку.
Щоб виключити можливість внесення змін без відома комісії, на кожній сторінці опису (акта) літерами проставляється кількість порядкових номерів цінностей (позицій), записаних на цій сторінці, і загальна кількість у натуральному вимірі, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, кілограмах, метрах тощо) вони відображені.
Виправлення і підчистки в інвентаризаційних описах не допускаються. Виправлення помилок здійснюється у всіх примірниках описів. При цьому неправильний запис перекреслюється однією лінією (щоб його можна було прочитати), а зверху наноситься правильний запис. Всі виправлення повинні бути застережені і завірені всіма членами комісії.
У разі якщо проведення інвентаризації є обов'язковим, інвентаризації підлягають також майно і матеріальні цінності, що не належать підприємству, облік яких ведеться на позабалансових рахунках.
При проведенні раптових інвентаризацій усі товарно-матеріальні цінності підготовляються до інвентаризації у присутності інвентаризаційної комісії, в інших випадках - завчасу. Вони повинні бути згруповані, розсортовані та розкладені за назвами, сортами, розмірами у порядку, зручному для підрахунку.
Якщо матеріально відповідальні особи виявляють після інвентаризації помилки в інвентаризаційних описах, вони повинні негайно (до відкриття складу, комори, відділу, секції тощо) заявити про це інвентаризаційній комісії, яка після перевірки зазначених фактів та їх підтвердження здійснює виправлення помилок.

У яких випадках проводяться і ким призначаються контрольні перевірки?

Контрольні перевірки інвентаризації повинні проводитись постійно діючою інвентаризаційною комісією з участю членів робочих інвентаризаційних комісій і матеріально відповідальних осіб після закінчення інвентаризації, але обов'язково до відкриття складу (комори, секції тощо), де проводилась інвентаризація. При цьому звіряються з описом найбільш цінні матеріальні цінності та ті, що користуються підвищеним попитом.

Якими прийомами та способами користуються члени інвентаризаційних комісій під час проведення контрольних перевірок?

Прийоми і способи, якими користуються спеціалісти під час проведення контрольних перевірок оперативних та бухгалтерських даних, поділяють на загальні та часткові. До загальних можна зарахувати вищезгадані переважування, перемірювання, перерахунок тощо. Що стосується часткових, то один із способів, який знайшов практичне застосування, полягає ось у чому: до залишку товару відповідного найменування, визначеного в попередньому інвентаризаційному описі, що складений до початку облікового періоду, додають кількість облікових одиниць товару, що перевіряється, які надійшли за час після останньої інвентаризації (протягом періоду, що досліджується) і віднімають кількість одиниць цього товару, які вибули за цей період (у нашому випадку - рік). Отримана величина показує максимально точний (за умови, що попередня інвентаризація була зроблена правильно) залишок такого товару на кінець інвентаризаційного періоду, за який проводиться контрольна перевірка. В подальшому отриманий розрахунковий залишок товару порівнюють із залишками інвентаризаційного опису, а в разі потреби - із залишками оперативного (складського) обліку, які мали бути ідентичними. Розходження в цифрах свідчить про те, що облік, який здійснюється на цей момент на цьому підприємстві, перебуває в плачевному стані і потребує кардинальних змін.
При проведенні таких розрахунків (див. табл. 1.1.6 - ВІДОМІСТЬ http://www.dtkt.com.ua/debet/ukr/2000/47/47in3.pdf ) суттєвим є те, що вартісні показники не завжди дають змогу визначити, скільки одиниць того чи іншого товару було реалізовано (оскільки ціна купівлі та реалізації одиниці товару може бути різною), при таких розрахунках бажано використовувати кількісні показники, які обов'язково потрібно брати із первинних документів.
На базі зробленого розрахунку не становить труднощів заповнити акт контрольної перевірки (додаток №1 до Інструкції №69 див. табл. 1.1.7 - АКТ КОНТРОЛЬНОЇ ПЕРЕВІРКп ІНВЕНТАРпЗАЦІЇ ЦІННОСТЕЙ  http://www.dtkt.com.ua/debet/ukr/2000/47/47in4.pdf ).
При виявленні значних розходжень між даними інвентаризаційного опису і даними контрольної перевірки призначається новий склад робочої інвентаризаційної комісії для проведення повторної суцільної інвентаризації цінностей.
Керівник підприємства повинен терміново після доповіді постійно діючої інвентаризаційної комісії розглянути питання про відповідальність першого складу робочої інвентаризаційної комісії, яка припустилася порушення при проведенні інвентаризації цінностей.
Реєстрацію проведених контрольних перевірок здійснює бухгалтерія у спеціальній книзі (додаток №2 до Інструкції №69, див. табл. 1.1.8 - Книга реєстрації контрольних перевірок інвентаризацій  http://www.dtkt.com.ua/debet/ukr/2000/47/47in5.pdf ).
Наостанку - кілька слів про інші способи перевірки правильності даних бухгалтерського, оперативного обліку і результатів інвентаризації. Серед них важливим є спосіб порівняння даних прибутково-видаткових документів, що безпосередньо відображають рух товарно-матеріальних цінностей чи грошових коштів з документами, які фіксують ті ж самі операції в інших аспектах (наприклад, порівняння прибутково-видаткових накладних з їх оплатою, яка здійснюється за готівку або шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок; перевірка даних книги касира-операціоніста з даними касових чеків і контрольних стрічок касового апарата; перевірка фактичного виконання робіт в натуральних показниках, оплачених за грошовими документами; перевірка об'єктивної можливості виконання операцій, відображених у документах, тощо).
Здебільшого цей спосіб використовують тоді, коли є підозра, що під час здійснення цих операцій відповідальними особами були допущені порушення, а документально ці операції оформлено правильно. Робоча комісія з якихось причин (чи то через недостатній досвід, чи за змовою з відповідальними особами) не зафіксувала цього в своїх документах.
Часто використовуються такі прийоми, як порівняння документів, що безпосередньо відображають рух ТМЦ та грошових коштів, з даними документів, якими оформлено інші операції, зумовлених першою операцією (зокрема, з даними про рух тари). Наприклад, якщо на підприємство надійшла одна тонна цукру, який упакований в мішки місткістю 50 кілограмів, а в обліку рахується 19 мішків тари, то очевидно, що десь криється навмисне чи ненавмисне викривлення облікових даних.
Порівняння даних оперативного обліку з даними бухгалтерського обліку застосовують для вивчення руху ТМЦ у тих випадках, коли є сигнали про причетність працівників бухгалтерії до виписування фіктивних документів, які відображають рух ТМЦ, чи взяття таких документів до обліку. І хоча дані оперативного обліку не можуть бути підставою для здійснення бухгалтерських записів, а отже, на його основі не можуть бути прийняті остаточні рішення щодо виявлених недостач (зловживань), але за документами оперативної звітності можна визначити справжній характер і обсяг операцій. Практичний досвід свідчить, що оперативний облік в більшості випадків найточніше відображає рух товарно-матеріальних цінностей чи грошових коштів.

[valerchik]

Регулювання інвентаризаційних різниць

Останнім етапом інвентаризаційного процесу є регулювання інвентаризаційних різниць та оформлення пропозицій щодо прийняття рішень за виявленими порушеннями (крадіжками, недбалим ставленням до службових обов'язків тощо). Ця робота не з простих і потребує неабиякої здібності аналізувати факти і події, вимагає максимуму зосередженості і залізної витримки, щоб під час зведення рахунків зопалу не натворити непоправного. Адже в багатьох випадках йдеться про матеріальну відповідальність причетних до того чи іншого факту фізичних осіб. Як на мою думку, у розгляді цього питання слід керуватись принципом: "Не впіймав за руку - не кажи, що злодій". А при прийнятті кінцевого рішення прискіпливо зважувати всі "за" і "проти", ще і ще раз повертаючись до аналізу подій і фактів, щоб не схибити при виборі того чи іншого варіанта. Практичний досвід свідчить, що з будь-якої, навіть найбільш критичної ситуації, буває декілька виходів, починаючи з найгіршого! Істина завжди десь посередині, і віднайти її - справа не з легких, але це завжди має бути головною метою членів інвентаризаційної комісії.
Усі рішення комісія приймає на своєму засіданні колегіально і заносить їх до протоколу. При підготовці пропозицій щодо врегулювання інвентаризаційних різниць комісія повинна керуватись законами України і, зокрема, Інструкцією №69. На мій погляд, вона достатньою мірою регулює процес відображення інвентаризаційних різниць, тому звернемося до її тексту. У регулюванні інвентаризаційних різниць п. 11.12 Інструкції №69 передбачає таке.
•   Перевищення вартості цінностей, що виявились у надлишку, проти вартості цінностей, що виявились у нестачі під час пересортиці, відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей і результатів фінансово-господарської діяльності.
•   Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущено тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той же період, що перевіряється, та в однієї і тієї ж особи, яка перевіряється.
•   Органи державного управління, до відання яких належать підприємства, можуть установлювати порядок, коли такий залік може бути допущений стосовно однієї і тієї ж групи товарно-матеріальних цінностей, якщо цінності, що належать до її складу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару (при відпуску їх без розпакування тари).
•   У разі якщо під час заліку нестач з лишками при пересортиці вартість цінностей, що виявились у нестачі, більше вартості цінностей, що виявились у надлишку, різниця вартості має бути віднесена на винних осіб.
•   Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх на результати фінансово-господарської діяльності. За такими сумовими різницями в протоколах інвентаризаційної комісії мають бути наведені вичерпні пояснення причин, за якими різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.
Розходження фактичної наявності матеріальних цінностей та коштів з бухгалтерськими даними, встановлені при проведенні інвентаризації та інших перевірках, регулюються підприємством в такому порядку.
•   Основні засоби, ТМЦ, цінні папери, кошти та інше майно, що виявилося у надлишку, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на результати фінансово-господарської діяльності, з наступним встановленням причин виникнення надлишку і винних у цьому осіб.
•   Убуток цінностей у межах затверджених норм списується за рішенням керівника підприємства відповідно до витрат виробництва. Норми природного убутку можуть застосовуватись лише в разі виявлення фактичних нестач. За відсутності норм убутку він розглядається як понаднормові витрати. Хочеться звернути вашу увагу на те, що норми природного убутку, на думку В. М. Пархоменка, можна застосовувати тільки після того, коли проведений залік нестач з лишками за пересортицею.
•   Понаднормові втрати і нестачі ТМЦ, включаючи готову продукцію, в тих випадках, коли винуватців не встановлено або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки. У документах, якими оформляються списання втрат і понаднормові нестачі, мають бути зазначені вжиті заходи щодо недопущення таких нестач у майбутньому.
До протоколу (див. табл. 1.1.9 - Протокол засідання постійно діючої комісії ЗАТ "Орбіта" http://www.dtkt.com.ua/debet/ukr/2000/47/47pr3-1.html#119 ) заносяться: всі виявлені факти порушень чинного законодавства, встановленого порядку зберігання товарно-матеріальних цінностей, правил ведення обліку; встановлені нестачі, лишки, виявлені і доведені факти перевитрат, крадіжок майна, грошових коштів тощо; розроблені та проголосовані заходи щодо порядку врегулювання виявлених розходжень за конкретними об'єктами інвентаризації (залік за рахунок пересортиці, списання за рахунок прибутків підприємства або віднесення на винних осіб); затверджені заходи щодо їх недопущення в майбутньому; вказуються прийняті види покарання конкретних фізичних осіб, причетних до цих порушень (зловживань); рішення про направлення матеріалів на винних у крадіжках і зловживаннях осіб (фізичних або юридичних) до судово-слідчих органів.
До протоколу додаються всі документи інвентаризації, а також відомість результатів інвентаризації (форма якої наведена в табл. 1.1.10 - ВІДОМІСТЬ результатів інвентаризації   http://www.dtkt.com.ua/debet/ukr/2000/47/47in7.pdf ), складена бухгалтером на основі зданих до бухгалтерії матеріалів за проведеною інвентаризацією.
Матеріали інвентаризаційної комісії мають бути у 5-денний термін розглянуті і затверджені керівником підприємства. Усі прийняті рішення набирають юридичної сили і стають обов'язковими для виконання всіма працівниками підприємства після затвердження протоколу засідання комісії керівником підприємства.
Затверджені результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року.

[valerchik]

Порядок визначення розміру збитків від нестачі, розкрадання, знищення (псування) товарно-матеріальних цінностей

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей регулюється Постановою КМ України від 22 січня 1996 р. №116 "Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей", зі змінами від 27 серпня 1996 р., 20 січня 1997 року, 15 грудня 1997 р. (далі - Постанова КМ №116). Цей порядок не поширюється на дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння та валютні цінності.
Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісяця визначає Мінстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:
Р(3) = [(Бв - А) х Іінф. + ПДВ + Азб] х 2,
де Р(3) - розмір збитків (у грн);
Бв - балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у грн);
А - амортизаційні відрахування (у грн);
Іінф. - загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісяця визначених Мінстатом індексів інфляції;
ПДВ - розмір податку на додану вартість (в грн);
Азб - розмір акцизного збору (у грн).
Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємством для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.
Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовується для виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених, спирту коньячного, соків спиртових, зброджено-спиртових та спиртних настоїв визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на додану вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.
Вартість плодово-ягідних соків, консервованих з використанням сірчаного ангідриду або бензокислого натрію, визначається виходячи з оптових цін підприємства-виробника і податку на додану вартість із застосуванням коефіцієнта 2.
У разі розкрадання чи загибелі тварин сума збитків визначається за закупівельними цінами, які склалися на момент відшкодування збитків, із застосуванням коефіцієнта 1,5.
Продовольчі товари, роздрібні ціни на які дотуються, оцінюються з додаванням до роздрібних цін суми дотацій.
Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку обчислюється із застосуванням коефіцієнта:
•   5 - до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством;
•   50 - до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначена номінальна вартість або вартість яких не встановлена законодавством.
У разі розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки у міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію (в установах, які утримуються за рахунок бюджетних коштів, - у міру їх придбання) та обліковуються лише у кількісному виразі, розмір збитків визначається виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж на 50 відсотків ринкової ціни.
Відшкодування нестачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння проводиться згідно з Законом України від 06.06.95 р. №217/95-ВР "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей", зі змінами, внесеними Законом України від 14.07.99 р. №932-XІV (далі - Закон №217).
Збитки, завдані підприємству, установі, організації працівниками, які виконують операції, пов'язані із закупівлею, продажем, обміном, перевезенням, доставкою, пересиланням, зберіганням, сортуванням, пакуванням, обробкою або використанням у процесі виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, ювелірних, побутових і промислових виробів та матеріалів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, відходів та брухту, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, а також валютні операції, і які є винними у розкраданні, знищенні (псуванні), недостачі або наднормативних їх втратах (крім втрат, що сталися у зв'язку з непередбаченими порушеннями технологічного процесу), якщо вони допущені внаслідок недбалості у роботі, порушення спеціальних правил, інструкцій, визначаються у розмірах:
а) дорогоцінних металів - золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо) - у подвійному розмірі вартості цих металів у чистому вигляді за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;
б) дорогоцінного каміння, крім огранованого (перелік див. у п. 3б доповнень до Закону №217), - у подвійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;
в) огранованого дорогоцінного каміння, ювелірних та побутових виробів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, - у потрійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;
г) алмазних інструментів та алмазних порошків з природних алмазів - у подвійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;
д) музейних експонатів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, - за оцінкою, проведеною експертами з урахуванням історично-художньої цінності експонату і розміру відшкодування збитків, визначених відповідно до пунктів "а" і "в";
е) іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті - у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день виявлення завданих збитків;
є) заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт, - стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.
Із сум, стягнутих відповідно до вищевикладених порядків, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі, організації, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету України. Причому щодо дорогоцінностей в статті 3 Закону №217 чітко вказано на першочерговість погашення збитків, цитую: "Суми, стягнуті відповідно до статей 1 і 2 цього Закону (у нас це пункти "а" - "є" Л. Г.), спрямовуються насамперед на відшкодування збитків, завданих підприємствуѕ".
На що необхідно звернути увагу, так це на те, що стаття 4 Закону №217 не знімає відповідальності з осіб, які безпосередньо не пов'язані з виконанням операцій, зазначених у статті 1 Закону №217 (у нас це пункти "а" - "е"), але визнані винними в розкраданні, знищенні (псуванні), недостачі або втраті дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, валютних цінностей, несуть матеріальну відповідальність у розмірах, встановлених цим Законом.
Збитки, завдані працівниками підприємству, установі, організації, у випадках, передбачених статтями 1-4 Закону №217, відшкодовуються незалежно від притягнення винних осіб до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності.
Тепер, добре засвоївши вищесказане, запам'ятавши основні вимоги чинного законодавства України, що стосуються цієї проблеми, можемо взятися за виконання інвентаризації окремих об'єктів, що їй підлягають. Але детально про це - в наступних розділах. А до цього розділу нам доведеться повертатись іще не раз.
________________________________________

СУТТЄВО

Серед працівників підприємств є чимало "спеціалістів", які з власної волі добирають до свого, інколи мізерного заробітку енну суму, а власник (керівник) часто і не здогадується, що діється за його спиною.
До переліку умов, які повинен створити керівник для результативного проведення інвентаризації, можна зарахувати: обмеження на період інвентаризації кількості прибутково-витратних операцій, які проводяться на об'єкті інвентаризації; надання в розпорядження комісії необхідної техніки та відповідних працівників для проведення підготовчих робіт (групування, сортування, переміщення, укладання, обмірювання, переважування ТМЦ).
Керівник підприємства має право розпустити комісію, накласти на її членів адміністративні або матеріальні покарання, а в разі встановлення фактів подання навмисне неправдивої інформації, в результаті чого підприємству було завдано значних збитків, звернутися до органів правосуддя.
Раптові інвентаризації проводяться без попередньої підготовки. Головним завданням таких інвентаризацій є встановлення всяких порушень та осіб, які допускають ці порушення, розробка та здійснення заходів по недопущенню таких порушень у майбутньому.
Якщо матеріально відповідальні особи виявляють після інвентаризації помилки в інвентаризаційних описах, вони повинні негайно (до відкриття складу, комори, відділу, секції тощо) заявити про це інвентаризаційній комісії, яка після перевірки зазначених фактів та їх підтвердження здійснює виправлення помилок.

[valerchik]

Нормативні документи, якими регулюється порядок підготовки та проведення інвентаризації на підприємствах України

1. Закон України від 16.07.99 р. №896-XІV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (у тексті - Закон про БО).
2. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (їх повна назва, номер і дата затвердження наведені у відповідних розділах цієї публікації).
3. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. №69 зі змінами, внесеними наказами МФ України №268 від 05.12.97 р., №115 від 26.05.2000 р. (у тексті - Інструкція №69).
4. Інструкція про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння №84, затверджена 06.04.98 р., зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.04.98 р. №271/2711 (у тексті - Інструкція №84).
5. Інструкція з ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах, затверджена наказом Міністерства культури і мистецтв України від 07.07.99 р. №452 зі змінами, внесеними наказами цього ж міністерства №675 від 15.11.99 р. (втратив чинність) та №275 від 05.06.2000 р., зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.07.99 р. за №483/3776 (у тексті - Інструкція №452).
6. Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затверджене постановою КМ України від 02.03.93 р. №158.
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. №419 "Про затвердження порядку подання фінансової звітності".

[valerchik]

http://www.vs.com.ua/index.php?pageid=230
Образцы документов по инвентаризации

Форма № пНВ-1 "пнвентаризационная опись основных средств" - INV-01.doc

Форма № пНВ-2 "пнвентаризационный ярлык" -  INV-02.doc

Форма № пНВ-3 "пнвентаризационная опись товарно-материальных ценностей" -  INV-03.doc

Форма № пНВ-4 "Акт инвентаризации товаров отгруженных" -  INV-04.doc

Форма № пНВ-5 "пнвентаризационная опись товарно-материальных ценностей, принятых (сданных) на ответственное хранение" -  INV-05.doc

Форма № пНВ-6 "Акт инвентаризации материалов и товаров, находящихся в пути" -  INV-06.doc

Форма № пНВ-8 "Акт инвентаризации драгоценных металлов и изделий из них" -  INV-08.doc

Форма № пНВ-8А "пнвентаризационная опись драгоценных металлов, содержащихся в полуфабрикатах, узлах и деталях оборудования, приборах и иных изделиях" -  INV-08а.doc

Форма № пНВ-9 "Акт инвентаризации драгоценных камней, природных алмазов и изделий из них" -  INV-09.doc

Форма № пНВ-10 "Акт инвентаризации незаконченных ремонтов основных средств" -  INV-10.doc

Форма № пНВ-11 "Акт инвентаризации расходов будущих периодов" -  INV-11.doc

Форма № пНВ-15 "Акт инвентаризации наличия денежных средств, находящихся _____" -  INV-15.doc

Форма № пНВ-16 "пнвентаризационная опись ценностей и бланков документов строгой отчетности" -  INV-16.doc

Форма № пНВ-17 "Акт инвентаризации расчетов с покупателями, поставщиками и прочими дебиторами и кредиторами" -  INV-17.doc

Форма № пНВ-17-прил "Справка к акту № _____ инвентаризации расчетов с покупателями, поставщиками и прочими дебиторами и кредиторами "__" ________ 20__ г." -  INV-17 прил.doc

Форма № пНВ-18 "Сличительная ведомость результатов инвентаризации основных средств" -  INV-18.doc

Форма № пНВ-19 "Сличительная ведомость результатов инвентаризации товарно-материальных ценностей на "__" ______ 20__ г." -  INV-19.doc

Форма № М-21 "Інвентаризаційний опис ____ на ___________ 200 __ р." -  M-21.doc

 
Акт про результати інвентаризації наявних коштів - Dodatok_1 Akt_inventariz_kassi ukr.doc

Книга реєстрації контрольних перевірок інвентаризацій - Dodatok_2 Kniga_registr_kontrol_proverok_inventariz ukr.doc

Відомость результатів інвентаризації - Dodatok_3 Vedomost_rezultatov_inventariz ukr.doc

 

Наказ на проведення інвентарізації - Prikaz_na_provedenie_inventariz ukr.doc

Наказ на створення постійної інвентаризаційної комісії на 200__ рік - Prikaz_na_sozdanie_postoyanoy_inventariz_komissiy ukr.doc

Протокол засідання постійної діючої інвентаризаційної комісії (варіант 1) - Protokol_zasedaniya_postoyanoy_inventariz_komissiy 1 ukr.doc

Протокол засідання постійної діючої інвентаризаційної комісії (варіант 2) - Protokol_zasedaniya_postoyanoy_inventariz_komissiy 2 ukr.doc