Хорошие стихи...
А вот немного прозы от подчиненных, или как они говорят - наемных..., а может прислуги ... хрен их поймешь...
http://www.buhgalter911.com/ShowArticle.aspx?a=19419Александр Клименко: «Налогоплательщик является нашим клиентом и работодателем» З усіх започаткованих урядом реформ податкова — чи не найважливіша, адже стосується як держави загалом, так і кожного громадянина зокрема. Мабуть, саме тому прийняття Податкового кодексу, внесення змін до нього та адаптація нових норм тривалий час були і залишаються в центрі уваги всього суспільства. Як вплинула реорганізація фіскальної системи на економіку, чи посприяла розвитку бізнес-середовища і наповненню бюджету — на ці та інші запитання відповідає голова Державної податкової служби Олександр КЛпМЕНКО.
— Які першочергові завдання стоять перед податковою службою в 2012 році? — Головне наше завдання — перетворити Державну податкову службу з фіскального органу на сервісну установу. Я далекий від надто оптимістичної думки, що така кардинальна зміна відбудеться швидко. Але закласти основи для поступового переходу до такого формату роботи ми можемо і зобов’язані.
Передусім хочу, щоб мої колеги усвідомили: платник податків є нашим клієнтом та роботодавцем, замовником наших послуг, тому свою діяльність плануємо, виходячи саме з цього постулату. Тож докладемо всіх зусиль для створення привабливого інвестиційного клімату в Україні. Це передбачає спрощення податкових процедур, розвиток нових видів сервісу, запровадження сучасних стандартів обслуговування і подальше формування податкової культури і ще багато чого. Тобто ми маємо стати провідним регулятором бізнес-клімату, ініціатором та координатором таких змін, завдяки яким підприємці обиратимуть нашу країну як об’єкт для інвестицій.
— Чи посприяє виконання цих завдань реформуванню вашого відомства? — Від початку реорганізація планувалася як складова загальної реформи податкової політики в країні та проводилася не заради самої реорганізації чи скорочення. Внутрішня перебудова служби сприятиме тому, що наше відомство має стати компактнішим, ефективнішим і працюватиме з вищим коефіцієнтом корисної дії. Звісно, з цього випливає як підвищення вимог до співробітників ДПС, так і певна оптимізація штатної кількості.
— Набуття чинності Податковим кодексом — випробування і для ваших фахівців, і для платників податків. Наскільки успішно адаптувалися обидві сторони до нових умов? — Як бачите, «податковий майдан» не повторився, попри всі прогнози скептиків. Тож до наших спільних із підприємцями досягнень я б записав налагодження ефективних зв’язків, уміння вести конструктивний діалог і досягнення компромісів.
Щодо самого Податкового кодексу, то він заклав непогані основи для розв’язання застарілих проблем у стосунках між бізнесом та державою. Але для того, аби ідейне наповнення цього документа не стало декларативним, його слід завантажити реальним змістом. Саме над цим ми (податківці і бізнес-спільнота) і працюємо. Наприклад, з нашого боку це має бути істотне спрощення процедури сплати податків, скорочення низки адміністративних довідок, вдосконалення адміністрування платежів. Скажімо, наприкінці січня ми виступили з ініціативою полегшити реєстрацію платників ПДВ. І в результаті — темпи реєстрації платників лише за перші десять днів роботи за спрощеною процедурою зросли майже втричі. Свідоцтво платників ПДВ отримали 2707 підприємств.
— Як позначився перехідний період на наповненні бюджетів різних рівнів? — Виключно позитивно. Темпи надходжень до бюджету значно перевищували номінальне зростання економіки. Це відбулося як завдяки активній боротьбі з тіньовою економікою, так і в результаті поліпшення адміністрування податків.
Загалом до зведеного бюджету торік сплачено 266,4 млрд грн, що на 60 млрд більше, ніж 2010 року. До державного бюджету надійшло 192,1 млрд грн. У регіонах додатково отримали 5,5 млрд грн. Варто зазначити, що 96% податків сплачено добровільно і про посилення фіскального тиску не йдеться. Ця тенденція зберігається і цього року.
— Нарешті законодавчо врегульовано проблеми зі спрощеною системою оподаткування, однак у підприємців залишається чимало запитань щодо імплементації нових норм. Чи допомагаєте їм освоїтися у зміненому правовому полі? — Податкова служба створила всі необхідні умови для комфортної перереєстрації підприємців. Усі охочі мали змогу отримати фахові консультації та прийняти рішення про свій статус у новій системі координат. До того ж зміни виявилися прийнятними для представників малого бізнесу, про що свідчить зростання кількості спрощенців у цьому році на понад 100 тис. осіб (у 2010 році їх було до 1 млн).
А ще для адаптації підприємців у нових умовах ми подовжили мораторій на перевірки малого бізнесу. Триває й активна роз’яснювальна робота серед платників податків: лише за два місяці нинішнього року проведено майже 5 тис. семінарів з роз’яснення норм податкового законодавства. Підготовлено 11 узагальнюючих консультацій у форматі «запитання — відповідь» тощо.
— Однак чимало розмов точиться щодо негативного впливу Податкового кодексу на розвиток бізнесу. Чи можете спростувати ці судження? — Ухвалення Податкового кодексу — історична подія для нашої країни, яка завершилася наймасштабнішою ревізією законів, що регулюють цю сферу, — були вилучені норми з неоднозначним трактуванням та ті, що вступали у суперечність між собою. Створено систему єдиних правил: замість 25 законів та півсотні підзаконних актів — один систематизований документ, розроблений за стандартами Європейського Союзу та на підставі директив Ради Європи.
Скажімо, закладено механізми, що захищають платника від свавілля або змін політичної кон’юнктури. Держава сама собі поставила обмеження: не змінювати правила пізніше, ніж за півроку до того, як вони почнуть діяти. Повноваження податкової не можуть бути розширені, запроваджуються принципи презумпції правомірності дій платника, розширено його права щодо оскарження результатів перевірок, які проводитимуться за ризико?орієнтованою системою і не стосуватимуться сумлінних платників.
— Розмови про фіскальний тиск також безпідставні? —
Податкове навантаження на економіку вже знижено і надалі слабшає. Кількість загальнодержавних податків зменшено на 11, місцевих зборів — на дев’ять. Протягом кількох наступних років передбачено зниження ставок основних податків (податку на прибуток та ПДВ). Малим підприємствам з обігом до 3 млн грн узагалі надано податкові канікули — для них діє нульова ставка податку на прибуток.
До речі, надання податкових пільг вже не є безсистемним. Сьогодні визначено стратегічні напрямки, розвиток яких стимулюється за допомогою пільг. Це запровадження інновацій передусім у сфері екологічно чистих технологій та підтримці вітчизняного виробника. Чимало послаблень отримали й аграрний сектор, високотехнологічні галузі (авіаційна, машино- і суднобудівна), будівництво.
— Ще одна проблема — повернення ПДВ. Наскільки змінило ситуацію автоматичне відшкодування і якої кількості платників воно нині стосується? — Автоматичне відшкодування — це алгоритм, за яким врешті-решт виконуватимуться всі операції з компенсації ПДВ. Я в це вірю і вважаю такий метод розв’язанням кількох застарілих проблем. Передусім ліквідовано корупційні ризики, пов’язані з суб’єктивним чинником. Віднині рішення про відшкодування ухвалює не податковий інспектор, а автоматизована система на основі чітко виписаних законодавчих критеріїв.
Убезпечено і від накопичення нових боргів. «Автомат» уможливлює безперешкодне та швидке проходження коштів. За оперативністю проведення таких операцій Україна вийшла на одне з перших місць у Європі. Торік в автоматичному режимі 326 платників отримали 15,9 млрд грн відшкодованого ПДВ. Загалом кількість користувачів цього сервісу за рік зросла у дев’ять разів, а питома вага «автомату» в загальному обсязі відшкодованих сум збільшилась із 12 до 70%.
— А як у цьому році з перевірками? Якою буде їхня періодичність і чи довго триватиме мораторій на перевірки у сфері малого бізнесу? —
Принаймні, до кінця першого півріччя малий бізнес не турбуватимуть. Щодо контролю суб’єктів господарювання —юридичних осіб, то за попередніми розрахунками цього року буде перевірено до 8 тис. підприємств. Торік фіскальний контроль зменшився майже втричі і при цьому став значно якіснішим. Впроваджена система пошуку суб’єктів тіньової економіки дає змогу знаходити порушників дистанційно, тобто виключно аналітичними методами. Безконтактні способи моніторингу розвиватимемо й надалі.
— Що маєте намір протиставити тіньовим ділкам, які застосовують новітні схеми мінімізації податків? — Світлі голови моїх колег та передові технології. Наша стратегія сьогодні полягає у тому, аби ліквідувати попит на послуги «конвертаційних» центрів та інших структур, якими користуються в ухиленні від оподаткування. Працюємо на випередження, тобто боремося з причинами, а не з наслідками.
Новим законодавством запроваджуються механізми, які дають змогу працювати «по-білому». Ця система стає комфортнішою і вигіднішою порівняно із застосуванням схем мінімізації чи ухилення від оподаткування. Якщо раніше ми працювали на виявлення та припинення діяльності фіктивних підприємств, то нині — на забезпечення відшкодування збитків. Результати такої роботи очевидні: торік викрили 49 конвертаційних центрів, вилучили готівки та заблокували коштів на рахунках на суму понад 42 млн грн, порушникам додатково донарахували 246,9 млн грн податків і платежів.
— Наскільки успішною є переорієнтація з фіскальних функцій на сервісні? —
Кажуть, досконалість не має меж. Тож намагаємося створити таку структуру, яка буде постійно оновлюватися та поліпшуватися. Наскільки це вдається, нехай судять платники податків.
Лариса ДАЦЮК
ДОСЬЄ «УК»
Олександр КЛпМЕНКО. Народився 16 листопада 1980 р. в Макіївці Донецької області. Має дві вищі освіти: закінчив Донецький державний університет управління за спеціальністю «фінанси» (магістр фінансів) та Національну академію управління при Президентові України (магістр державного управління). Кандидат економічних наук, державний радник податкової служби ІІІ рангу.
По материалам:
Урядовий кур’єр =============================
ДпФпРА?МБЫ (от греч. Thriambe Dithyrambe — "Торжественная песнь Дионису"; Thriambos — "торжествующий", отсюда лат. triumphus — "триумф"; Dithyrambos — одно из прозваний Вакха-Диониса) — хоровые песнопения, исполняемые в Древней Греции в честь бога виноделия Диони?са на его праздниках — дионисиях. Позднее — форма хорового искусства, изобретателями которой легенды называют Ариона, Лина, Терпандра (см. маска; музыка; театр; тирба).
Яндекс.Словари›Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства
