Підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, протягом останнього року пережили дві хвилі найістотніших змін правил гри за останнє десятиліття. Постійний перегляд обмежень для малого бізнесу, втім, не призвів до їх масової відмови від системи єдиного податку. Кількість "єдинників" залишилася на рівні 1 млн, оскільки у підприємців немає альтернатив, зазначають учасники ринку. Але навіть нові правила не вирішують всіх проблем - необхідний ще один перегляд податкового навантаження та штрафних санкцій.
Податковий злам
Малий бізнес зіткнувся з першими суттєвими обмеженнями своєї комерційної діяльності на початку 2011 року. З 1 січня Податковий кодекс заборонив фізичним особам, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, реєструватися платниками ПДВ, а вже з 1 квітня всі "єдинники" почали втрачати своїх контрагентів. Юридичним особам, які перебувають на загальній системі оподаткування (ставка податку 23%), було заборонено включати до валових витрат витрати на купівлю товарів, робіт і послуг у "єдиноподатників".
Ці норми викликали протест підприємців, але ні уряд, ні парламент не поспішали їх виправити. Оновлені правила мали запрацювати в середині року, проте їх прийняття відкладалося, в результаті вони набрали чинності тільки 1 січня 2012 року. Затягування вирішення проблем самі підприємці трактували як небажання держави дозволити їм розвиватися. "Можновладцям не хотілося бачити малий бізнес в Україні. Коли людина має бізнес, держава майже не може впливати на нього, і така свобода дратує", - вважає голова Союзу захисту підприємців Сергій Доротич.
Підприємці стверджують, що кількість людей, які займаються малим бізнесом, почала зменшуватися ще до введення заборон. За 2010 рік тільки через очікування скасування спрощеної системи кількість платників єдиного та фіксованого податків знизилася на 400 тис. "Частина з них закрилася, частина перейшла на загальну систему, а частина - повернулася в тінь і знову почала платити дільничним інспекторам", - говорить голова Всеукраїнського об'єднання малого і середнього бізнесу "Фортеця" Оксана Продан. За оцінками Доротича, в 2011 році близько 500 тис. підприємців припинили роботу. Але в Державній податковій службі спростовують ці дані, відзначаючи зменшення кількості "єдинників" всього на 100 тис. осіб.
Згідно з підрахунками Ради підприємців при Кабміні, 10-15% "єдинників" перейшли на загальну систему. "Проблеми, з якими вони зіткнулися, традиційні: складність адміністрування, нечіткість податкових роз'яснень, затримки з перереєстрацією", - зазначає керівник секретаріату ради Андрій Забловський. "Ті, у кого було кілька машин, залишили одну. Багато тих, хто перейшов на загальну систему, в результаті закрилися, так і не осиливши її", - нарікає представник малих приватних автоперевізників Лідія Діпкан.
Щоб утриматися на ринку і далі працювати з великими підприємствами, "єдинники" мали перереєструватися і стати юрособами, що збільшувало їхні витрати. "Доводилося наймати бухгалтера, на зарплату якого разом з нарахуваннями йшло 6 тис. грн", - говорить генеральний директор аудиторської фірми "Сейя-Кірш-аудит" Тетяна Зацерковна. Експерти відзначають, що мета держави - ліквідувати схеми мінімізації податків через "єдиноподатників" - не була досягнута. Відсоток використання схем з допомогою ПП був малий, а ті, хто був у них втягнутий, стали юрособами. "Великий бізнес використовував всі можливості з мінімізації, але вже на 2,5% дорожче", - говорить Продан.
Правильний облік
Під час прийняття нових правил із закону зникли запропоновані урядом пільги і прив'язка обороту до мінімальної зарплати. Ця прив'язка збереглася тільки при розрахунку ставки єдиного податку. Платники були поділені на чотири категорії. Перші три - це фізособи-СПД з річним доходом до 150 тис. грн, 1 млн грн і 3 млн грн, що виробляють та продають товари, надають послуги населенню і "єдинникам". Четверта група - юрособи з оборотом до 5 млн грн.
Підприємці з першої групи, які не можуть наймати співробітників, стали платити 1-10% мінімальної зарплати (МЗ) на місяць. Якщо ж у СПД хочуть найняти до 10 осіб, вони повинні платити 2-20% МЗ. Підприємці з третьої і четвертої категорій платять 3-5% доходу залежно від наявності реєстрації платника ПДВ. "Ми вважали і вважаємо, що ставка і оборот повинні бути в одній одиниці - або в мінімальних зарплатах, або в гривнях. Ця норма була перекручена, і, думаю, що з часом її все одно відкоректують", - зазначає Оксана Продан. "Єдинникам" повернули право реєструватися платником ПДВ і працювати з великими платниками. За даними Забловського, з 100 малих підприємців з великим бізнесом працює всього 20-30, хоча такі можливості є у 40-50 підприємств.
Фізособою-платником єдиного податку більше не можуть бути бухгалтери, ремісники, які здійснюють ремонт ювелірних виробів або годинників, фахівці, які встановлюють, наприклад, телекомунікаційне обладнання. Такі правила стримували зростання кількості підприємців на рівні 1,1 млн. Найбільш популярною виявилася друга група, адже вона, на думку голови асоціації "Укрринок" Володимира Левіна, дозволяє підприємцю більш комфортно почувати себе в рамках річного ліміту за обсягом реалізації.
Сергій Доротич зазначає, що в цілому нова спрощена система влаштовує бізнес лише на 40%. "Підприємці бояться відновлювати роботу - не знають, чого чекати далі. Полегшення немає, і зараз тенденція така, що ситуація погіршується - наприклад, в Києві закрито 15 тис. МАФ, що позначиться, як ми підрахували, на 50 тис. їх постачальників, які також є "єдинниками", - уточнює він. За словами Лідії Діпкан, з початку року послуги перевізників, які перебувають на єдиному податку, користувалися слабким попитом, їм навіть доводилося працювати у збиток або з мінімальним прибутком, щоб не втратити клієнтів. "У кодексі є норма, що якщо підприємець має найманих працівників, то він не може піти у відпустку, і що тоді робити, якщо немає роботи?" - дивується Діпкан.
За словами голови регіональної ради підприємців у Полтавській області Андрія Огороднікова, незважаючи на те що в Податковому кодексі прописаний діапазон ставок єдиного податку, місцеві ради зробили його максимальним. Скаржиться він і на розширення списку місцевих зборів, наприклад, шляхом справляння внесків на розвиток інфраструктури, благоустрою, фінансування проведення інтернету. Орендна плата за останні роки збільшилася в кілька разів.
Пошук рішення
За словами голови Вінницького міського об'єднання підприємців Алли Алексінцевої, механізм оподаткування здачі в оренду комерційної і житлової нерухомості потребує перегляду. Його ставка зараз прив'язана до квадратних метрів. "Цінова політика в Києві та райцентрі Вінницької області різна, до чого тут метраж? Необхідно відштовхуватися від ціни. Ті, хто купував квартири і здавав їх в оренду або спеціально будував будинки, щоб здавати туристам, були платниками єдиного податку, а зараз вони не знають, що їм робити", - пояснює Алексінцева.
Необхідно також переглянути розміри штрафів, а також види діяльності, якими можна займатися на спрощеній системі оподаткування. За словами Сергія Доротича, Податковим кодексом введена подвійна відповідальність за одне порушення - за внесення хибних даних у декларацію і за визначення податківцями сум зобов'язань з вини платника. "При реєстрації мене попередили, що за невчасно подану звітність буде штраф в 170 грн, при повторному факті - 2 тис. грн", - додає підприємець із Запоріжжя Василь Комаров. Введення річного мораторію на перевірки підприємців та встановлення мінімального штрафу - 1 грн - вимагають законодавчого врегулювання, як було в 2011 році. Крім того, у спрощеній системі не була передбачена можливість переходу протягом року з однієї групи в іншу.
Парламент почав розгляд цих пропозицій і вже прийняв їх у першому читанні, але поки депутати не готові підтримати найсуттєвішу зміну - зниження навантаження на фонд оплати праці. Рада підприємців при Кабміні, Мінсоцполітики та соціальні партнери протягом року обговорюють зниження ставки єдиного соціального внеску для підприємців з 34,7% до 18,1%. "Компенсатори - 59 млрд грн з 60 млрд грн - ми запропонували: 19 млрд грн - за рахунок виходу з тіні доходів 1,8 млн осіб, а 40 млрд грн - за рахунок ефективного використання коштів соціальної допомоги", - говорить Оксана Продан. До введення єдиного соціального внеску надходження від єдиного податку розділялися між місцевими бюджетами і соцфондами. З 2011 року бізнес став платити ці податки окремо. "214 грн - єдиний податок, 376 грн - єдиний соціальний внесок. Підприємці в регіонах не мають таких грошей, але ж є місяці, коли практично немає виручки - наприклад, січень і лютий. Тому й відбувається відтік з ринку праці - підприємці змушені звільняти співробітників, щоб не платити за них", - пояснює Алексєнцева.
